Головна Блог ... Консультації від юристів Чи можуть бути приватизовані підвал, горище та інші допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку Чи можуть бути приватизовані підвал, горище та інш...

Чи можуть бути приватизовані підвал, горище та інші допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку

Відключити рекламу
 - 1736115a89fa7d8cb30eb780407e62ac.jpeg

Порушення прав мешканців багатоквартирного будинку стало на сьогоднішній день звичайним явищем. Люди купують приватизовані підвали, горища, підсобні приміщення і навіть не знають про те, що не лише покупка, а й приватизація додаткових приміщень є незаконною. Несумлінні компанії пропонують послуги: «Як приватизувати підвал у багатоквартирному будинку за згодою сусідів». У таких ситуаціях можна залишитися в руках із незаконним документом, але без грошей та без приміщення. Ціна питання надто висока.

Зміст:

Нормативно-правове регулювання

Користуйтеся консультацією: Як виправити помилку у Свідоцтві про право власності на квартиру

Допоміжні та нежитлові приміщення

Приміщення бувають різні: нежитлові та допоміжні. І, якщо перші приватизувати, купувати і дарувати можна, то другі – за жодних умов не можна! Відрізнити одні від одних допоможуть норми чинного законодавства.

У частині другій ст. 382 ЦК України зафіксовано: «Всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками з права спільної сумісної власності спільного майна цього будинку».

Для диференціації допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, що призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку та входять до житлового фонду, та нежитлових приміщень, що призначені для торгових, побутових та інших потреб непромислового характеру та є самостійним об'єктом цивільноправових відносин, житловий фонд не входять, необхідно виходити як із місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень: способу та порядку їхнього використання. Такий правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати ВС від 23.10.2019 року у справі №598/175/15-ц.

Водночас законодавство поділяє поняття допоміжного приміщення та нежитлового як окремих об'єктів нерухомості. Відповідно до ст. 1 Закону N 2482-XII допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, що призначені для забезпечення експлуатації безпеки будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітки, вестибюлі, коридори, комори, підвали, шахти, сміттєпроводи, машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Користуйтеся консультацією: Відновлення документів на квартиру. Що потрібно робити, якщо вкрали документи на квартиру?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

До нежитлових приміщень відносяться приміщення, що належать до житлового комплексу, але не належать до житлового фонду, призначені для торгових, побутових та інших потреб промислового характеру та є самостійним об'єктом цивільноправовий відносин. Їх докладно описує частина 3 статті 4 ЖК Української РСР. Внаслідок приватизації квартир право власності на ці приміщення не виникає.

Відповідно до Конституції України, всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках власники і приватизованих, і неприватизованих квартир є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень (з правом володіння, користування та розпорядження).

Власники квартир багатоквартирних будинків та житлової площі у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою… (ч.2 ст.10 Закону N 2482-XII). Допоміжні приміщення (комори, сараї тощо) передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно та окремо приватизації не підлягають!

А що ж робити у випадку приватизації такого приміщення?

Правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 ЦК України).

Приватизувати не можна відмовитивспомогательные помещения

Так все ж, чи можна приватизувати підвал чи купити горище? На всі ці питання чітку та однозначну відповідь дає практика Верховного та Конституційного суду України.

02.03.2004 року у справі № 1-2/2004 КСУ було ухвалено рішення про те, що допоміжні приміщення є власністю всіх мешканців багатоквартирного будинку.

07.04.2021 року КГС ЗС у справі № 463/2237/16-ц прийняв аналогічне рішення про те, що підвальне приміщення багатоквартирного будинку входить до переліку допоміжних приміщень будинку і є призначеним для обслуговування будинку та підвищення життєвого комфорту його мешканців та на праві спільної власності належать усім співвласникам житлового будинку й приватизації не підлягають. Водночас нема потреби додатково підтверджувати право власності на ці приміщення, оскільки це відбувається автоматично з набуттям статусу мешканця будинку або власника квартири.

Це підтверджується і рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011.

Рішення Конституційного Суду України є остаточними та обов'язковими до виконання на території України. Водночас вони не можуть бути оскаржені.

На балансі ОСББ або ЖЕКу знаходиться весь житловий комплекс, включаючи житлові, нежитлові та допоміжні приміщення. Технічні плани перебувають у балансоутримувача та бюро технічної інвентаризації (в інвентарній справі). За потреби кожен мешканець будинку (як учасник спільної сумісної власності) може з ними ознайомитись. Водночас допоміжні приміщення належать усім мешканцям (власникам квартир). Їм також належить право розпоряджатися такими приміщеннями через пряму норму закону. Ніхто не має пріоритету у використанні.

Саме співвласники допоміжних приміщень й несуть весь вантаж утримання приміщень у належному санітарному, протипожежному та технічному стані (Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”).

Зміна функціонального призначення таких приміщень не допускається, оскільки це було б прямим порушенням вимог чинного законодавства України.

Таким чином, оформлення права власності на ці приміщення як на окремий об'єкт цивільних прав (зокрема, за ОСББ) виключається. Зазначене узгоджується із практикою Верховного суду у справі № 914/554/19 від 16.12. 2020.

Якщо у Вас виникли запитання на тему «Вигрібна яма: санітарні норми України» та Вам потрібна послуга професіонала, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: Людмила Пилипенко

Джерело: юридичний ресурс Протокол

  • 2786

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 2786

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні консультації

    Дивитись всі консультації
    Дивитись всі консультації
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст