04.02.2015
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Захист персональних даних і колектори. Актуальні проблеми і практика їх вирішення.

Найбільш злісні порушники закону про захист персональних даних – це колекторські контори та ЖЕКи, вважають в держслужбі із захисту цих даних. Складнощі з виконанням законодавства про захист персональних даних виникають в основному в такій сфері, як ЖКГ, а також в роботі колекторських фірм. Скарги на колекторів становлять 70% загальної маси заяв українців, які оскаржують передачу своїх персональних даних. Якщо розглядати ситуацію у місті Львові, то найчастіше львів’яни скаржаться на неправомірну, з їх точки зору, передачу персональних даних колекторським компаніям.

Як колектори можуть використовувати Ваші персональні дані?

Аналіз послуг, що пропонуються вітчизняними колекторськими компаніями, поділено на три основних напрямки: 1) soft collection – листи, телефонні розмови та SMS-повідомлення, в яких колектори роз’яснюють позичальнику необхідність сплати боргу та наслідки його несплати; 2) hard collection – безпосереднє спілкування з позичальником, шляхом переслідування, періодичних зустрічей, листів, що супроводжуються погрозами розповсюдження інформації про наявність в позичальника боргу в банку у ЗМІ, за місцем проживання, на роботі, а також фактичне розповсюдження такої інформації; пропозиції відстрочки або реструктуризації боргу; надсилання претензії або копії позовної заяви до суду без фактичного її подання; звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення боржником злочину (шахрайства); усі дії колекторів на даному етапі здійснюються з психологічним тиском на позичальника; 3) legal collection – звернення із позовами до суду та безпосереднє ведення справи по стягненню боргу у суді. Після винесення судом рішення стягненням заборгованості кредитора займається виконавча служба.

Зверніть увагу!

Методи, які використовують колекторські компанії при наданні своїх послуг банкам пов’язані з порушенням ст. 32 Конституції України, ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про інформацію», ст. 1076 ЦК України, ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч. 3 ст. 512 ЦК України. ч. 2, 3 ст. 10 ЗУ «Про захист персональних даних».

Чим регулюється діяльність колекторів?

Колекторська компанія може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення або надання послуг за певну винагороду. Про це нагадало Держпідприємництво у листі № 7747 від 27 серпня 2013 року. Регулятор вказав, що чинним законодавством діяльність колекторських фірм не регламентована, але згідно зі ст. 42 Конституції кожному гарантовано право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. В даний час обговорюються два варіанти регламентації діяльності колекторських фірм – це законопроекти « Про колекторську діяльність» та «Про запровадження ліцензування колекторської діяльності».

Зверніть увагу!

Справа в тому, що Закон «Про захист персональних даних» не може врегулювати колекторську діяльність в принципі. Він тільки може позначити особливості передачі цих персональних даних. Держслужба захисту персональних даних не справляється з обсягом заявок, які надходять від бізнесу та установ. Кількість заяв оцінюється на рівні 2-3 млн, а обробити на даний момент встигли близько 30 тисяч. На 90% ці дані складаються з кадрових баз персональних даних, які ведуться на підприємствах.

Деякі питання обробки персональних даних у діяльності колекторських компаній

У відповідності до вимог Закону України «Про захист персональних даних» (далі – Закон) використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця бази персональних даних щодо обробки цих даних, що здійснюється за згодою суб’єкта персональних даних чи відповідно до закону (стаття 10 Закону), а підставами виникнення права на використання персональних даних є: згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних та дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю баз персональних даних відповідно до законодавства виключно для здійснення його повноважень (стаття 11 Закону). Також Законом визначено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних та законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (частина п’ята статті 6 Закону).

При цьому Закон встановлює, що під обробкою персональних даних розуміється будь-яка дія або сукупність дій, здійснених повністю або частково в інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, які пов’язані зі збиранням, реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптуванням, зміною, поновленням, використанням і поширенням (розповсюдженням, реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням відомостей про фізичну особу.

Питання поширення персональних даних є невід’ємною складовою процесу обробки персональних даних і передбачають дії щодо передачі відомостей про фізичну особу з бази персональних даних за згодою суб’єкта персональних даних (стаття 14 Закону).

Разом з цим статтею 512 Цивільного кодексу України визначені підстави заміни кредитора у зобов’язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Крім того, статтею 516 Цивільного кодексу України також встановлено, що заміна кредитора у зобов’язання здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Зважаючи на те, що дозвіл на передачу персональних даних боржників наданий володільцям баз персональних даних згідно Цивільного кодексу України, персональні дані боржників можуть бути передані без їх згоди.

Зверніть увагу!

1. Передача персональних даних боржників може бути здійснена виключно в межах, які необхідні для виконання конкретного зобов’язання (правочину).

2. Про передачу персональних даних третій особі володілець бази персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб’єкта персональних даних (боржника), якщо цього вимагають умови згоди суб’єкта персональних даних або інше не передбачено законом (стаття 21 Закону).

В питаннях передачі персональних даних боржників як суб’єктів персональних даних важливим питанням є також визначення статусу розпорядників та третіх осіб, як суб’єктів відносин, пов’язаних з персональними даними.

У разі виконання колектором функцій розпорядника бази персональних даних у відповідності до письмово укладеного договору з відповідним володільцем бази персональних даних, колектор, як розпорядник бази персональних даних, повинен здійснювати обробку персональних даних лише з метою і у обсязі, що визначені у відповідному договорі з володільцем бази персональних даних.

Іншими словами, третьою особою може бути будь-яка особа (зокрема, колектор), яка здійснює обробку персональних даних, які були отримані відповідно до закону. При цьому правовими підставами для обробки персональних даних можуть бути й статті 512 та 1077 Цивільного кодексу України, але при цьому обов’язково необхідно враховувати те, що обсяги обробки персональних даних не можуть перевищувати обсяги, які необхідні для виконання конкретного зобов’язання (правочину).

Зверніть увагу!

Відповідно до чинного законодавства усі відомості, що дозволяють вас ідентифікувати (ПІБ, номер паспорта, дата і місце народження, адреса реєстрації і проживання, телефонні номери, ідентифікаційний код, адреси електронної пошти тощо) — це ваші персональні дані, які без вашої письмової (!) згоди не можуть бути зібрані, оброблені і використані

Усі бази персональних даних, зібрані юридичними особами, в обов’язковому порядку повинні бути зареєстровані в спеціальному уповноваженому органі — Державній службі з питань захисту персональних даних (офіційний сайт служби — www.zpd.gov.ua). Для тих, хто побоюється зірких очей «великого брата», скажемо, що в державному органі треба реєструвати не власне дані, а лише сам факт існування такої бази і наявність особи, відповідальної за збереження цих даних.

Відповідальність передбачена за порушення прав громадян, гарантованих законодавством про захист персональних даних

Вам не повідомили про те, що внесли ваші персональні дані в базу, не роз’яснили ваші права, не вказали, з якою метою збиралися відомості, і не назвали осіб, яким ці дані передаються? На власника бази можуть накласти адміністративне стягнення — штраф від 5100 до 6800 грн. 

Особа, відповідальна за зберігання конфіденційних даних, яка не забезпечила належний захист бази персональних даних, у результаті чого треті особи одержали незаконний доступ до персональних даних, карається штрафом у розмірі від 5100 до 17000 грн. 

Крім того, за незаконне поширення конфіденційної інформації чинним законодавством передбачена кримінальна відповідальність (стаття 182 КК України).

Практичні поради

Коли дзвонить колектор. Отже, вам подзвонили з колекторного агентства, від якого ви дізнаєтеся, що у вас нібито є борг. Не варто панікувати! Передусім, необхідно попросити того, що дзвонить представитися, з’ясувати його посаду, назву компанії, її місцезнаходження, адресу для напряму пошти. Потім зажадайте обгрунтувати виникнення боргу – вказати дату і номер договору (кредиту, позики і так далі), дані про його сторони, суму боргу, за наявності – реквізити судового рішення.

Далі встановити, на яких підставах заявляються вимоги третьою особою (договір поступки права вимоги, факторингу, комісії, надання послуг). Усі дані необхідно записати. Якщо є можливість – визначіть телефонний номер того, що дзвонив. Після цього завершайте розмову, попередивши, що у разі повторних дзвінків ви звернетеся із заявами в правоохоронні органи.

Надалі спрямовуються письмові запити на адресу кредитора, банку або колекторного агентства про наявність перерахованих договорів. Якщо інформація про наявність договору, який ви не укладали, підтвердиться, то його необхідно визнавати недійсним в судовому порядку. Також подаються заяви в правоохоронні органи про підробку документів, шахрайство.

Як угамувати вимагачів. Трапляється, що колектори не завжди діють у рамках закону – дзвонять на роботу, вашим друзям, погрожують вам і вашим близьким. У такому разі, радимо звернутися до деяких статей Кримінального Кодексу України, які порушують своїми діями колектори – за відсутності документального обгрунтування вимог колекторів в правоохоронні органи подається заява про здирство (ст. 189 КК України).

Дзвінки колекторів підтверджують, що первинний кредитор передав їм отриману від вас конфіденційну інформацію, тому можливе також подання заяви про порушення недоторканості приватного життя (ст. 182 КК України). Частенько при укладенні подібних договорів передбачається право кредитора передавати отримані дані третім особам, проте доцільно оскаржити такі дії кредитора в суді і вимагати відшкодування матеріальної/моральної шкоди.
Якщо договір укладався до 2011 року, то додатковою основою для оскарження може бути порушення вимог закону “Про захист персональних даних”. Члени вашої сім’ї не є учасниками взаємовідносин з кредитором, тому загрози колекторів в їх адресу також розцінюються як порушення недоторканості приватного життя. Загрози колекторів можуть бути кваліфіковані як примус до виконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 355 КК України).

Не поспішайте платити. Якщо колектори за вас взялися, то використовуватимуть усі можливі способи психологічного впливу, які не завжди є законними. Немає сенсу намагатися їх розжалобити, у них стоїть мета змусити вас повернути борг. Якщо ви все ж не можете прийти до згоди з колекторним агентством, просіть подавати позов до суду, адже безпосереднє стягнення може здійснювати виконавча служба і тільки на підставі рішення суду. І на закінчення, будьте уважні, не поспішайте бігти в касу і оплачувати, вивчіть усю ситуацію цілком, адже колектори можуть виявитися просто шахраями.

Замість висновку.

Перш за все, варто пам’ятати , що відповідно до частини 6 статті 6 ЗУ « Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди , крім випадків , визначених законом , і лише в інтересах національної безпеки , економічного добробуту та прав людини . тобто будь-який збір інформації та фізичну особу без її згоди є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії , пов’язані зі збором , зберіганням і обробкою його персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду.

Згідно з частиною 11 статті 11 ЗУ « Про захист прав споживачів» кредитору , який звернувся з вимогою про погашення споживчого кредиту забороняється:

  1. надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
  2. вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
  3. зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те , що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
  4. вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
  5. звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб , пов’язаних зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими відносинами зі споживачем;
  6. вчиняти дії , що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
  7. вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Зверніть увагу!

Слід уточнити, що термін позовної давності (3 роки за основним зобов’язанням і 1 рік щодо стягнення неустойки, якщо інше не встановлено умовами договору ) починає текти з моменту настання терміну виконання зобов’язання або виникнення у кредитора права пред’явити вимогу про його виконання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги , обчислення позовної давності починається після закінчення цього терміну. Заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ! ( ст. 262 ЦКУ).

Автор статті: адвокат Дмитро Стельмащук

 

 

 

8
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: