Главная Блог ... Аналитические статьи Legal Tech Як обдурити систему автоматичного розподілу судових рішень Як обдурити систему автоматичного розподілу судови...

Як обдурити систему автоматичного розподілу судових рішень

Отключить рекламу
 - 9793e45cae0af83ae1c48a5522f61734.jpg

Цікаві факти, які можуть стати підставою для формування принципово нової судової практики і, ймовірно, свідчать про корупцію у Верховному суді.

Повністю позбутися людського фактору в процедурах, що мають забезпечити антикорупційний захист у судах, на жаль, поки не вдалося.

Питання запобігання корупції у судах завжди були болючими для українського суспільства, але на тлі скандалу з уже колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим, якого звинувачують в отриманні хабаря у 2,7 мільйона доларів, ця проблема нині набула надзвичайної гостроти.

Одним із ефективних антикорупційних механізмів в судах вважається Автоматизована система документообігу судів (АСДС). Вона була запроваджена у 2009 році. До цього обов’язок із розподілу судових справ було покладено на голову суду, і від його волі залежало те, що певна справа могла потрапити на стіл судді, який, м’яко кажучи, лояльно ставиться до однієї зі сторін. Період до 2009 року фахівці називають «епохою розквіту судової корупції». Нині ж ситуація мала би значно поліпшитися через те, що з розподілу справ нібито прибрали людський чинник. Однак насправді досі існують ноу-хау, що дозволяють «обдурити» систему.

Про нюанси намацування дірок у нібито надійному антикорупційному механізмі та як можна обійти систему, користуючись її слабкими місцями, ми покажемо на прикладі конкретної справи, що невдовзі має розглядатися у Верховному суді.

Біганина по колу

Про цю справу «Ракурс» уже писав майже два роки тому. Коротко: мова йде про суперечку, що точиться навколо заповіту підприємця, а сторонами конфлікту виступають донька від першого шлюбу і дружина померлого.

Справа тягнеться вже п’ятий рік поспіль. Суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні претензій дочки щодо недійсності заповіту за відсутності жодного доказу в обґрунтуванні своїх вимог. Але Верховний суд у травні 2021-го року відправив справу на новий розгляд у суд першої інстанції.

Аргументи були доволі дивними: мовляв, суд не пояснив позивачці нюансів того, як треба доводити свою правоту. Тобто якщо сторона не підкріпила свої аргументи доказами належним чином, то саме суд мав пояснювати, як це робиться,та допомогти стороні такі докази знайти. Авторами такого революційного підходу у складі колегії були судді: Червинська М.Є., Зайцев А.Ю, Коротун В.М.

Постає питання, яке на перший погляд виглядає дилетантським: якщо вам не подобається рішення, а доказів, які доводили би вашу правоту, немає, може, варто спробувати ганяти справу по колу? Не вийшло з першого разу – на новий розгляд, потім ще разі ще?... Технічно справи можна так крутити без кінця… доки не знайдеться шпарина, той самий людський фактор, що дозволить назвати біле – чорним, і навпаки.

Досвідчені адвокати знають, що дехто роками сновигає між судами: рішення відкидають з касаційної інстанції на старт знову і знову. Припустімо, людина має залізні аргументи, що підтверджують її правоту, вона виграє справу у першій інстанції, у апеляційній… Це перемога? Не завжди, тому що касаційна інстанція (тобто Верховний суд) може відправляти її на новий розгляд знову і знову.

Знайомі обличчя!

Справа, яку у 2021 році повернули на новий розгляд, знову пройшла першу і апеляційну інстанції – і знову суди відмовили позивачці у задоволенні позову. З цього місця починається нова касаційна історія.

Далі слідкуйте за руками. Після того, як апеляційний суд прийняв рішення, у сторін є тридцять днів, щоби подати касаційну скаргу. Позивачка це зробила, і скаргу через автоматичну систему розподілу справ було розподілено на суддю Верховного суду, який досі не мав до неї відношення. І це чомусь не влаштувало позивачку таї ї представника.

Але позивачка… трохи не доплатила держмито (якусь тисячу гривень),тому рух скарги було призупинено і надано два тижні на те, щоб доплатити цю суму.

Гроші не були сплачені у встановлений строк і скаргу було повернуто.

Згодом позивачка знову подала касаційну скаргу, в якій уже доплатила необхідний розмір держмита… у день, коли суддя, на якого спершу розподілили справу, пішов у відпустку. І за дивним збігом обставин справа знову потрапила… на тих самих суддів, які брали участь у розгляді касаційної скарги у 2021-му році: Червинська М.Є., Зайцев А.Ю, Коротун В.М.

Нова-стара трійка, приймаючи до розгляду подану з порушеннями строків касаційну скаргу, зазначила, що «недоліки першої касаційної скарги було усунуто та сплачено судовий збір у повному обсязі», а також поновила строк на касаційне оскарження» (хоча жодних пояснень, чому збір не було сплачено у відведений законом термін, та що завадило здійснити процесуальні дії у відведені строки касаційна скарга не містила).

Ми не досліджуємо зараз, хто правий, хто винуватий і кому належить спадщина. Ми лише шукаємо слабкі місця у системі, які дозволяють людському фактору втручатися у неупереджене правосуддя. Але щось схоже на дежавю викликає бажання спробувати себе у ролі віщуна щодо того, яким результатом закінчиться розгляд в касаційній інстанції.

Довідково:

Згідно з даними Державної судової адміністрації, витрати на роботу Автоматизованої системи документообігу судів сягають близько 60 мільйонів гривень щороку.

У Кримінальному кодексі України є стаття 376-1 «Незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя», яка передбачає у деяких випадках позбавлення волі на строк до шести років.

Але реальні судові справи за цією статтею поки що можна перерахувати на пальцях.

А от і обіцяні цікаві факти, що можуть вплинути на формування принципово нової судової практики.

Верховний суд прийняв скаргу, подану адвокатом без повноважень. Для підтвердження повноважень адвоката ордер на надання правової допомоги має містити обов’язкові реквізити, такі як відомості про посвідчення адвоката, дату його видачі, та орган, що видав таке посвідчення.

Практика Верховного суду свідчить про те, що ордер, оформлений без зазначення обов’язкових реквізитів, є нечинним і таким, що не наділяє адвоката повноваженнями. (Ухвала Верховного суду від 6 січня 2022 року у справі №200/7994/19-а).

Однак колегія Касаційного цивільного суду Верховного суду у складі суддівЧервинської М. Є., Зайцева А. Ю. та Коротенка Є. В. в рамках розгляду справи № 752/23412/18 прийняла касаційну скаргу, подану адвокатом, який долучив на неї неналежним чином оформлений ордер.

Колегія проігнорувала відсутність в ордері обов’язкових реквізитів та відкрила провадження у справі, хоча мала повернути касаційну скаргу без розгляду.

Радимо читачам слідкувати за рухом справи №752/23412/18, адже за результатами її розгляду може виникнути принципово новий підхід Верховного суду до оформлення повноважень адвоката.

Доступ до правосуддя чи маніпуляція?

В тій же справі № 752/23412/18 підставою касаційного оскарження було порушення права на доступ до правосуддя. Нібито апеляційний суд не забезпечив скаржнику доступ до правосуддя, розглянувши справу за його відсутності.

Однак не все так однозначно. Розгляд справи тривав з 2018 року. В ході цього розгляду учасники справи здійснили всі залежні процесуальні дії, надали всі необхідні пояснення. Суду залишалося тільки прийняти рішення у справі.

Скаржник, який мав трьох (!) представників у справі, не прибув до судового засідання, пославшись на те, що в день (не в час), коли мало відбутися судове засідання, в Києві лунала повітряна тривога.

Посилався скаржник при цьому на Постанову Верховного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21, в якій мова йшла про проведення засідання попри неможливість учасників потрапити в приміщення суду через тривогу. У випадку скаржника така можливість була, жодної тривоги під час проведення засідання не було.

Тож чи справді мало місце порушення права на доступ до правосуддя?

Автор статті: Людмила ЗАГЛАДА

Джерело: Ракурс

  • 6827

    Просмотров

  • 1

    Коментарии

  • 6827

    Просмотров

  • 1

    Коментарии


  • Поблагодарить Отключить рекламу

    Типова замовна стаття.

    06.12.2023 21:28

    Оставьте Ваш комментарий:

    Добавить

    Другие наши сервисы:

    • Бесплатная консультация

      Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях

    • ВИДЕОЗВОНОК ЮРИСТУ

      Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис

    • ОБЪЯВИТЕ СОБСТВЕННЫЙ ТЕНДЕР

      На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение

    • КАТАЛОГ ЮРИСТОВ

      Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу

    Популярные аналитические статьи

    Смотреть все статьи
    Смотреть все статьи
    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст