ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2116/21 (910/17951/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

Позивача - Поліщука Р.М. ;

Скаржника ТОВ «Ріо Фін» Грекової Л.В. ; Єлисеєва Є.В.

Скаржника ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» - Приходько Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант»

до : 1) Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»

2) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест»

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін»

5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестпальм»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна

2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна

3) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитрій Олегович

4) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна

5) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Іннеса Володимирівна

6) розпорядник майна Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» арбітражний керуючий Беркут Максим Сергійович

про визнання правочинів недійсними

у межах справи № 910/2116/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін»

до Приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія «Укртранс»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. 04.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» (надалі - відповідач-1), Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (надалі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (надалі - відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестпальм» (надалі - відповідач-4) про:

- визнання недійсним Іпотечного договору, посвідченого 27.06.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Голубничою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1980 (з урахуванням Договорів про внесення змін до іпотечного договору № 3021 від 22.09.2008 (дублікат), № 3054 від 25.09.2008, № 3620 від 28.11.2008, №1498 від 16.06.2011, № 2661 від 29.07.2012, № 1943 від 23.08.2012) в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру №75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

- визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави від 19.06.2015, укладений між ПАТ «АКБ Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі № 3060, в частині майнових прав на квартиру № 75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

- визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 20.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Осипенко Д.О., та зареєстрованого в реєстрі № 873 в частині майнових прав на квартиру №75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

- визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 30.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Козаєвою Н.М., та зареєстрованого в реєстрі № 2098, укладений між ТОВ «ФК Реверс Інвест» та ТОВ «Ріо Фін», в частині майнових прав на квартиру № 75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу квартири 18.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 219, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Тверською І. В., щодо квартири № 75по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

2. На обґрунтування позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» зазначає, що останнє виконало свої зобов`язання за інвестиційним договором № 5 та сплатило кошти, забудовник (ПАТ «Автомобільна компанія «Укратранс») відповідно втратив право розпоряджатись об`єктом інвестування - квартирою №75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві, а тому не могли бути укладеними Іпотечний договір, посвідчений 27.06.2008 приватний нотаріусом КМНО Голубничою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1980 (з урахуванням Договорів про внесення змін до Іпотечного договору № 3021 від 22.09.2008 (дублікат), № 3054 від 25.09.2008, № 3620 від 28.11.2008, № 1496 від 16.06.2011, № 2661 від 29.07.2012, № 1943 від 23.08.2012) - в частині квартири №75. Таким чином, оскільки дані договори укладені в порушення діючого законодавства, позивач вбачає наявність підстав для визнання їх недійсними в частині квартири №75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі № 910/2116/21 (910/17951/21) позов задоволено, окрім того:

- визнано недійсним Іпотечний договір, укладений між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс», посвідчений 27.06.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. (з урахуванням Договорів про внесення змін до іпотечного договору № 3021 від 22.09.2008, № 3054 від 25.09.2008, № 3620 від 28.11.2008, № 1496 від 16.06.2011, № 2661 від 29.07.2011, № 1943 від 23.08.2012) та зареєстрований в реєстрі за № 1980, в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру № 75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

- визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави від 19.06.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3060, в частині майнових прав на квартиру № 75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

- визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 20.02.2019, укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрований в реєстрі за № 873, в частині майнових прав на квартиру № 75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

- визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 30.04.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2098, в частині майнових прав на квартиру № 75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві;

- визнано недійсним Договір купівлі-продажу квартири від 18.06.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТПАЛЬМ», зареєстрований в реєстрі за № 219, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В., щодо квартири № 75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12. 2022 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/2116/21 (910/17951/21).

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

5. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/17951/21) та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, або скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/17951/21) та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ «Ріо Фін» наводяться наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

6.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме, неправильного застосування судами:

- ст. 12 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 203 215 216 ЦК України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених в постановах від 30.06.2021 у справі №925/889/20, від 29.05.2019 у справі №501/1703/16-ц;

- ст. ст. 15 16 ЦК України, ст. ст. 2 5 20 ГК України, оскільки суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 22.08.2018у справі№925/1265/16, від 19.01.2021 у справі№916/1415/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц (пункт 69), від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 17.06.2021 у справі №761/12692/17, від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, від 18.01.2017 у справі №640/10207/15-ц (6-2723цс16), від 03.11.2021 у справі №910/12822/20, від 29.09.2022 у справі №569/6078/19;

- ст. 23 Закону України «Про іпотеку» викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 № 161/6253/15-ц, від 31.05.2022 №922/1374/20.

6.2. Відсутній висновок Верховного Суду щодо накладення арешту на майно, яке є предметом забезпечення за договором іпотеки, у разі якщо такий договір визнається недійсним (судами першої та другої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 238 ГПК України, ст.10571 ЦК України;

6.3. Суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 1,4 ч. З ст. 310 ГПК України).

7. Також до Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/17951/21) та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» понесені Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати за подання касаційної скарги.

8. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги наводяться наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

8.1. Щодо касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції з підстав передбачених п. 1 ч. 2 cт. 287 ГПК України, а саме з підстав неправильного застосування судами норм ст. ст. 15 16 ЦК України, ст. ст. 2 5 ГПК України, вказано що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої палати Верховного суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2616/18, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

8.2. Щодо касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції з підстав передбачених п. 1 ч. 2 cт. 287 ГПК України, а саме застосування ч. 1 ст. 261 ЦПК України, вказано що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без урахування висновків щодо застосування даної норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №372/1036/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

8.3. Судами першої та апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 73-74 ГПК України без жодних належних доказів та без наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 215 ПК України задоволено позовні вимоги Позивача.

8.4. Суди не дослідили зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 1, 4 ч. З ст. 310 ГПК України).

Відзиви

7. Не надходили.

Інші заяви та клопотання

8. Не надходили.

Позиція Верховного Суду

9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення слід скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

10. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

11.1. 26.12.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» (Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» (Інвестор) було укладено інвестиційний договір (про інвестування у житлове будівництво) №5, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» (Інвестор) приймає участь у фінансуванні будівництва квартир у житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на земельній ділянці, що розташована на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса у Печерському р-ні м. Києва (надалі Об`єкт інвестування), Інвестор здійснює фінансування капітальних вкладень (інвестує) в житло, загальною площею 673,01 кв. м., що буде збудоване в майбутньому, за рахунок власних та залучених коштів, шляхом внесення їх на поточний рахунок Товариства.

11.2. Пунктом 1.4. Договору №5 передбачено, що внесення інвестицій на будівництво Об`єкту інвестування Інвестором надає йому право на отримання у власність площ квартир на умовах, визначених п. 1.2. та п. 1.3 цього договору.

11.3. Пунктом 4.1. Договору № 5 встановлено, що загальна вартість Об`єкта інвестування складає 3 232 373, 88 грн, в т.ч. ПДВ 538 728,98 грн.

11.4. Згідно пункту 4.2. за цим Договором Інвестор зобов`язується забезпечити фінансування будівництва Об`єкта інвестування протягом одного місяця з дати підписання цього договору.

11.5. Як слідує з платіжного доручення №113 від 27.12.2005 ТОВ «Інвестгарант» перерахувало на користь ТОВ «Регіон-Інвест» 3 232 373,88 грн з призначенням платежу: інвестування будівництва житла згідно інвестиційного договору № 5 від 26.12.2005, в т.ч. ПДВ 538 728,98 грн. Додатковими угодами № 1 від 17.10.2006, № 2 від 20.11.2007, № 3 від 10.10.2012 до Інвестиційного договору № 5 від 26.12.2005 вносилися зміни до характеристик Об`єкту інвестування, вказаного в пунктах 1.2.-1.3. Інвестиційного договору №5 від 26.12.2005.

11.6. Так, згідно додаткової угоди №3 від 10.10.2012 до Інвестиційного договору № 5 від 26.12.2005 на підставі Сертифіката серія КВ № 16412053310 від 06.04.2012, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта, сторони прийшли до згоди внести зміни до характеристики Об`єкту інвестування згідно Інвестиційного договору №5 (про інвестування у житлове будівництво) від 26.12.2005, а саме: поштова адреса: місто Київ, вулиця Димитрова, 2-Б.

11.7. Відповідно до акту прийому-передачі від 15.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» прийняло зокрема квартиру № 75 у м. Києві по вул. Димитрова, 2Б, на 16-17 поверхах, кількість кімнат: 5, житлова площа 108,2 кв. м, загальна площа 186,8 кв.м.

11.8. Згідно довідки № 5 від 15.04.2013 про виконання умов Інвестиційного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» виконало в повному обсязі умови Інвестиційного договору № 5 (про інвестування у житлове будівництво) від 26.12.2005. Перерахування коштів у сумі 3 232 373, 88 грн, в т.ч. ПДВ 538 728,98 грн відповідає повній вартості квартир № 75, 93, 113 та 121 в будинку за адресою: м. Київ, вул. Димитрова 2Б.

11.9. 15.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру № 75 по вул. Діловій 2-Б у м. Києві загальною площею 186,8 кв. м (номер запису про право власності: 30773756) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер: 46041717 від 20.03.2019.

11.10. У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» набуло майнові права на квартиру № 75 по вул. Діловій 2Б у м. Києві, загальною площею 186,8 кв. м, на підставі Договору № 7 про інвестування будівництва житла від 19.11.2003, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», Додаткової угоди до Договору № 7 про інвестування будівництва житла від 19.11.2003, укладеної 20.11.2003, Додаткової угоди № 1 від 15.11.2005, Додаткової угоди № 2 від 16.10.2006, Додаткової угоди № 3 від 19.11.2007, Додаткової угоди № 4 від 10.10.2012 до Договору № 7 про інвестування будівництва житла від 19.11.2003, Акту прийому-передачі введеного в експлуатацію Об`єкта (квартир) від 15.04.2013, Довідки вих. № 7/1 від 15.04.2013, виданої ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» в тому, що відповідно до умов Договору № 7 про інвестування будівництва житла від 19.11.2003, укладеного з ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», ТОВ «Регіон-Інвест» виконало повністю умови договору, в результаті чого набуло право на отримання у власність об`єкта інвестування після введення будинку в експлуатацію.

11.11. 12.09.2003 між Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, КП «Печерськ-Інвест» та ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» було укладено договір № 315 участі в будівництві житлового будинку з вбудовано прибудованими приміщеннями та підземним гаражем (місцями для паркування машин) на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у Печерському районі м. Києва (далі житловий будинок за адресою Ділова 2Б).

11.12. У подальшому, 21 листопада 2007 року головою правління ВАТ «АК «Укртранс» та 29 листопада 2007 року заступником голови Печерської РДА у м. Києві до договору від 12.09.2003 № 315 затверджено перелік квартир в житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем (місцями для паркування машин) на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у Печерському районі м. Києва (далі житловий будинок за адресою Ділова 2Б), в якому визначено, що квартира № 75 (загальна площа 1 77,2 кв. м, житлова - 79,8 кв. м) резервується за ВАТ «АК «Укртранс».

11.13. 27 квітня 2006 року між КП «Печерськ-Інвест» як замовник, ВАТ «АК «Укртранс» як Генеральний інвестор, Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України як Генеральний підрядник укладено договір підряду № 20р на будівництво житлового будинку на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у Печерському районі м. Києва.

11.14. 4.06.2007 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» як Кредитор та Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» як Позичальник, яке в подальшому змінило організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство, укладено договір № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії (далі Кредитний договір №45/07).

11.15. З метою забезпечення належного виконання Позичальником (Іпотекодавцем) вимог Кредитодавця (Іпотекодержателя) між сторонами було укладено іпотечний договір від 27.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., та зареєстровано в реєстрі за № 1980.

11.16. Відповідно до пункту 1.3 Іпотечного договору, з урахуванням всіх змін, зокрема, що внесені договором про внесення змін від 16.06.2011, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., та зареєстровано в реєстрі за № 1496, предметом іпотеки є майнові права на ряд квартир, серед яких № 75, загальною площею 177,2 кв м, житлова площа 79,8 кв м, у будинку, що будуються па земельній ділянці, розташованій на розі (на перетині) вулиць Димитрова (наразі вулиця Ділова) та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва (далі квартира № 75).

11.17. Відповідно до п. 1.4. договору майнові права, які передаються в іпотеку за цим договором, належать іпотекодавцю на підставі договору № 315 участі в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва від 12.09.2003, укладеного між Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Печерськ-Інвест», додатку № 2 до договору №315 від 12.09.2003, від 29.11.2007, договору підряду № 20р на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва, укладеного 27.04.2006 між Комунальним підприємством «Печерськ-Інвест», ВАТ «АК «Укртранс», Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної ради України.

11.18. Згідно з п. 1.14 Іпотечного договору сторони дійшли згоди, що після завершення будівництва збудована нерухомість (квартири), майнові права на яку є предметом іпотеки за цим договором, продовжують бути предметом цього договору.

11.19. 16.06.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку із посвідченням Іпотечного договору № 1980 накладено заборону відчуження зазначених в договорі майнових прав, зокрема відповідно на квартиру 75 (зареєстровано в реєстрі за №1497).

11.20. В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 №128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.02.2015 № 39, яким з 25.02.2015 в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний комерційний банк «Київ» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

11.21. 19.06.2015 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (неплатоспроможний банк за договором) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (приймаючий банк за договором) укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, відповідно до умов якого неплатоспроможний банк передає, а приймаючий банк приймає активи неплатоспроможного банку та права вимоги за договорами забезпечення, перелік яких зазначено у реєстрах, які є додатками до цього договору.

11.22. При цьому, згідно пункту 1.2. договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, у зв`язку із прийняттям активів неплатоспроможного банку та прав вимоги за договорами забезпечення, приймаючий банк отримує у власність майно згідно з переліком, визначеним у реєстрі активних рахунків, реєстрі основних засобів, реєстрі нематеріальних активів та необоротних активів, реєстрі цінних паперів, реєстрі інших активів, що входять до складу реєстру активів, та одержує, включаючи, але не обмежуючись:

1.2.1. право вимагати від боржників неплатоспроможного банку за договорами про здійснення активних операцій, права вимоги за якими переходять відповідно до цього договору до приймаючого банку (далі - основні договори) належного та повного виконання всіх зобов`язань за основними договорами, включаючи сплату заборгованості за основними договорами, процентів за основними договорами, можливих комісій, неустойки, штрафних санкцій, відповідно до умов основних договорів;

1.2.2. право вимагати від боржників неплатоспроможного банку за договорами про забезпечення, права вимоги за якими переходять відповідно до цього договору до приймаючого банку (далі - договори забезпечення), належного та повного виконання всіх зобов`язань за цими договорами, включаючи, але не обмежуючись: право звернути стягнення на предмет застави за договорами забезпечення та за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за основними договорами у повному обсязі, у разі невиконання боржниками за основними договорами зобов`язань за основними договорами та/або боржниками за договорами забезпечення зобов`язань за договорами забезпечення; право звернення до поручителя за договором поруки з вимогою про своєчасне та належне виконання основного договору, зокрема повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання осевого договору, якщо інше не встановлено договором поруки;

1.2.4. будь-які інші права, які має неплатоспроможний банк за активи, які передаються за цим договором та включені до реєстру активів.

11.23. У пункті 4.1. договору про передачу приймаючий банк з дня укладення сторонами цього договору та підписання акту приймання-передачі активів та зобов`язань набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо боржників, вимоги до яких передані відповідно до цього договору разом із правами за договорами забезпечення таких вимог. Згода відповідних боржників до вже укладених договорів з відповідними боржниками не вимагається.

11.24. Після чого, 19.06.2015 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (неплатоспроможний банк за договором) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (приймаючий банк за договором) складено та підписано акт приймання-передачі активів та зобов`язань на виконання умов договору про передачу від 19.06.2015.

11.25. Також, 19.06.2015 Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (неплатоспроможний банк за договором) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (приймаючий банк за договором) укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави (далі - договір про відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого неплатоспроможний банк відступає, а приймаючий банк набуває права вимоги за договорами іпотеки та застави, перелік яких визначено у реєстрах, які є додатками до цього договору.

11.26. За змістом п. 1.2. договору відступлення прав вимоги, встановлено що зазначені у п. 1.1. цього договору, здійснюється одночасно з відступленням прав вимоги на активи неплатоспроможного банку за договором про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку (далі - договір про передачу).

11.27. Відповідно до п. 1.3. договору відступлення прав вимоги за цим договором приймаючий банк одержує право вимагати від боржників неплатоспроможного банку за договорами іпотеки та застави, права вимоги за якими переходять відповідно до цього договору до приймаючого банку (далі - договори забезпечення), належного та повного виконання всіх зобов`язань за цими договорами, включаючи, але не обмежуючись: право звернути стягнення на предмет іпотеки-застави за договорами забезпечення та за рахунок предмету іпотеки-застави задовольнити свої вимоги за договорами, забезпеченими відповідними договорами забезпечення (далі - основні договори) у розмірі, встановленому такими договорами, у разі невиконання боржниками за основними договорами зобов`язань за основними договорами та/або боржниками за договорами забезпечення зобов`язань за договорами забезпечення.

11.28. У пункті 1.4. договору відступлення прав вимоги зазначено, що з моменту нотаріального посвідчення цього договору приймаючий банк набуває прав іпотекодержателя та заставодержателя за договорами забезпечення.

11.29. Пунктом 4.1. договору відступлення прав вимоги визначено, що приймаючий банк з дня укладення сторонами цього договору набуває усіх прав вимог за договорами забезпечення, що передані за цим договором. При цьому не вимагається згода боржників (іпотекодавців/заставодавців) на передачу прав вимоги за цим договором та внесення змін (у тому числі доповнень) до вже укладених договорів з відповідними боржниками.

11.30. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3060.

11.31. Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 23.06.2015 № 39566226 до реєстру внесений відповідний запис, згідно якого Іпотекодержателем квартири № 75 за Іпотечним договором № 1980 є ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк»; Іпотекодавцем: ВАТ «Автомобільна компанія «Укртранс».

11.32. 0.02.2019 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (новий кредитор за договором) укладено договір факторингу (відступлення права грошової вимоги) (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор/новий кредитор зобов`язується передати в розпорядження клієнта/первісного кредитора грошові кошти без ПДВ за відступлення прав вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в п. 1.2. цього договору, а клієнт/первісний кредитор зобов`язується відступити фактору/новому кредитору свої права грошової вимоги до боржника в розмірі та на умовах, передбачених цим договором.

11.33. У відповідності до пункту 1.2. договору факторингу за цим договором відступається право грошової вимоги (кредитна заборгованість, що розрахована на дату укладення цього договору згідно умов кредитних договорів без ПДВ), яке виникло на підставі договорів, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» (ПАТ «АБ «Укргазбанк» є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та Відкритим акціонерним товариством «АК «Укртранс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «АК «Укртранс», а саме: договором №45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007 з урахуванням змін та доповнень до кредитного договору (далі - кредитний договір № 1) в сумі 341 574 156, 39 грн (в т.ч. по кредиту - 74 466 196,01 грн, по процентам - 67 077 315,71 грн, по пені - 200 030 644, 67 грн), а також в сумі 418 684,94 євро про процентах та в сумі 669 895,90 доларів США по процентах.

11.34. Кредитні договори не містять заборони щодо заміни кредитора у зобов`язанні та не потребують згоди боржника на таку заміну кредитора.

11.35. Згідно з п. 1.6. договору факторингу після отримання клієнтом/первісним кредитором грошових коштів без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною у п. 1.2. цього договору, фактор/новий кредитор вважається стороною кредитних договорів та до фактора/нового кредитора переходять усі права та обов`язки кредитора по відношенню до боржника, що належали до цього первісному кредитору за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існуватимуть на момент переходу цим прав, а клієнт/первісний кредитор втрачає всі права за кредитними договорами.

11.36. У пункті 1.8. договору факторингу сторони домовились, що після повної оплати фактором/новим кредитором суми грошових коштів без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною в п. 1.2. цього договору, клієнт/первісний кредитор надає фактору/новому кредитору права вимоги за договором іпотеки від 27.06.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим № 1980 з урахуванням змін та доповнень.

11.37. 20.02.2019 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (новий кредитор за договором) складено та підписано акт прийому-передачі документації за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги).

11.38. 20.02.2019 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (первісний іпотекодержатель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (новий іпотекодержатель за договором) укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а новий іпотекодержатель приймає всі права та обов`язки іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього договору, за іпотечним договором від 27.06.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим № 1980 (далі - договір іпотеки), укладеним між ПАТ «АКБ «Київ» (ПАТ «АБ «Укргазбанк», є первісним іпотекодержателем в силу договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «АБ «Укргазбанк» та посвідченого 19.06.2015 приватним нотаріусом Морозовою С.В. за реєстровим № 3060) та Відкритим акціонерним товариством «АК «Укртранс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «АК «Укртранс».

11.39. У пункті 1.3. договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки договором іпотеки забезпечується виконання зобов`язань, об`єктом яких є грошові кошти, без ПДВ, що випливають з договору № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007, який укладений між ПАТ «АКБ «Київ» (ПАТ «АБ «Укргазбанк» є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та іпотекодавцем.

11.40. За змістом п. 1.4. договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки з моменту укладення цього договору та його нотаріального посвідчення, до нового іпотекодержателя переходять всі права та обов`язки первісного іпотекодержателя за договором іпотеки, зокрема, право вимагати від іпотекодавця належного та реального виконання зобов`язань за договором іпотеки в обсязі, у розмірі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав.

11.41. У пункті 1.5. договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки зазначено, що з моменту укладення цього договору та його нотаріального посвідчення, новий іпотекодержатель вважається стороною договору іпотеки, а первісний іпотекодержатель втрачає всі права та обов`язки за договором іпотеки.

11.42. Згідно з п. 1.7. договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки договір іпотеки не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов`язанні та заборони щодо заміни кредитора без згоди боржника. Первісному іпотекодержателю не відомо про будь-які інші обставини, які можуть стати перешкодою для відступлення та реалізації прав за договором іпотеки.

11.43. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстровано в реєстрі за № 873.

11.44. 20.02.2019 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (первісний іпотекодержатель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (новий іпотекодержатель за договором) складено та підписано акт прийому-передачі документації за договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 20.02.2019.

11.45. В подальшому, 30.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (клієнт за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (фактор за договором) укладено договір факторингу (відступлення права грошової вимог) № 30/04 (далі - договір № 30/04), відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнта грошові кошти без ПДВ за відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною у п. 1.2. цього договору, а клієнт зобов`язується відступити фактору свої права грошової вимоги до відкритого акціонерного товариства «АК «Укртранс» (далі - боржник) в вимозі та на умовах, передбачених цим договором (далі - право вимоги).

11.46. Відповідно до п. 1.2. договору № 30/04 клієнт є власником права вимоги на підставі договору факторингу (відступлення права грошової вимоги), укладеного 20.02.2019 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - договір факторингу).

11.47. Згідно з пунктом 1.3. договору № 30/04 за цим договором відступається право вимоги (кредитна заборгованість, що розрахована на дату укладення цього договору факторингу згідно умов кредитних договорів без ПДВ), яке виникло на підставі договорів, укладених між ПАТ «АКБ «Київ» (ПАТ «АБ «Укргазбанк» є першим кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та боржником, а саме: договором № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007 з урахуванням змін та доповнень до кредитного договору (далі - кредитний договір № 1) в сумі 341 574 156,39 грн (в т. ч. по кредиту - 74 466 196,01 грн, по процентах - 67 077 315,71 грн, по пені - 200 030 644,67 грн), а також в сумі 418 684,94 євро про процентах та в сумі 669 895,90 доларів США по процентах.

11.48. У пункті 1.5. договору № 30/04 сторонами погоджено, що у момент укладення цього договору до фактора переходить право вимоги (замість клієнта) до боржника належного та реального виконання всіх грошових зобов`язань боржника, які випливають з умов кредитних договорів, в обсягах, що існували на момент укладення договору факторингу.

11.49. Відповідно до п. 1.7. договору № 30/04 у момент укладення цього договору фактор вважається стороною кредитних договорів та до фактора переходять усі права та обов`язки кредитора по відношенню до боржника, що належали до цього клієнту за кредитними договорами в обсязі, що існував на момент укладення договору факторингу, а клієнт втрачає всі права за кредитними договорами.

11.50. Як слідує з пункту 1.9. договору № 30/04, сторони домовились, що в момент відступлення права вимоги за кредитною заборгованістю без ПДВ, зазначеною у п. 1.2. договору, клієнт передає фактору права вимоги, зокрема, за договором іпотеки від 27.06.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим №1980 з урахуванням змін та доповнень.

11.51. 30.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (клієнт за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (фактор за договором) складено та підписано акт прийому-передачі документації за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги).

11.52. 30.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» (первісний іпотекодержатель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» (новий іпотекодержатель за договором) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а новий іпотекодержатель приймає всі права та обов`язки іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього договору, за іпотечним договором від 27.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстровим №1980 (далі - договір іпотеки), укладений між ПАТ «АКБ «Київ» (ПАТ «АБ «Укргазбанк», є первісним іпотекодержателем в силу договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «АБ «Укргазбанк» та посвідченого 19.06.2015 приватним нотаріусом Морозовою С.В. за реєстровим №3060 та Відкритим акціонерним товариством «АК «Укртранс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «АК «Укртранс».

11.53. У відповідності до п. 1.4. договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки договором іпотеки забезпечується виконання зобов`язань, об`єктом яких є грошові кошти, без ПДВ, що випливають з договору № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії від 14.06.2007, який укладений між ПАТ «АКБ «Київ» (ПАТ «АБ «Укргазбанк», є первісним кредитором в силу договору про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, укладеного між ПАТ «АКБ «Київ» та ПАТ «АБ «Укргазбанк» 19.06.2015) та іпотекодавцем.

11.54. В силу п. 1.5. договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки з моменту укладення цього договору та його нотаріального посвідчення до нового іпотекодержателя переходять всі права та обов`язки первісного іпотекодержателя за договором іпотеки, зокрема, право вимагати від іпотекодавця належного та реального виконання зобов`язань за договором іпотеки в обсязі, у розмірі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав.

11.55. Згідно з п. 1.6. договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки з моменту укладення цього договору та його нотаріального посвідчення новий іпотекодержатель вважається стороною договору іпотеки, а первісний іпотекодержатель втрачає всі права та обов`язки за договором іпотеки.

11.56. За змістом п. 1.8. договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки договір іпотеки не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов`язанні та заборони щодо заміни кредитора без згоди боржника. Первісному іпотекодержателю не відомо про будь-які інші обставини, які можуть стати перешкодою для відступлення та реалізації прав за договором іпотеки.

11.57. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2038.

11.58. 30.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Реверс Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріо Фін» складено та підписано акт прийому-передачі документації за договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 30.04.2019.

11.59. У подальшому, ТОВ «Ріо Фін» відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку» задовольнило свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та відчуження його на користь ТОВ «Вестпальм».

11.60. Так, 18.06.2021 ТОВ «Ріо Фін» та ТОВ «Вестпальм» було укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 219. Право власності на квартиру № 75, загальною площею 186,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Ділова 2-Б зареєстровано за ТОВ «Вестпальм» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58845449 від 18.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.

12. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» виконало свої зобов`язання за інвестиційним договором № 5 та сплатило кошти, забудовник (ПАТ «Автомобільна компанія «Укратранс») відповідно втратив право розпоряджатись об`єктом інвестування - квартирою №75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві, а тому не могли бути укладеними Іпотечний договір, посвідчений 27.06.2008 приватний нотаріусом КМНО Голубничою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1980 (з урахуванням Договорів про внесення змін до Іпотечного договору № 3021 від 22.09.2008 (дублікат), № 3054 від 25.09.2008, № 3620 від 28.11.2008, № 1496 від 16.06.2011, № 2661 від 29.07.2012, № 1943 від 23.08.2012) - в частині квартири №75. Таким чином, оскільки дані договори укладені в порушення діючого законодавства, позивач вбачає наявність підстав для визнання їх недійсними в частині квартири №75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві.

13. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

14. Відповідно до положень частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

15. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

16. Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

17. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

18. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки від порушення його прав.

19. Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

20. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

21. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

22. Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії), постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19.

23. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» («Kudla v. Poland», заява № 30210/96, § 158), 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України» («Garnaga v. Ukraine», заява № 20390/07, § 29).

24. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. ЄСПЛ у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» («Chahal v. the United Kingdom», заява № 22414/93, § 145) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

25. Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02, § 75)).

26. Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

27. У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

28. У рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

29. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

30. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

31. На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

32. Конституційний Суд України в пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

33. Звідси ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

34. Як було зазначено раніше, позовні вимоги у справі № 910/2116/21 (910/17951/21) складаються з того, що Позивач просить визнати недійсним:

- іпотечний договір;

- договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та застави;

- договори про відступлення права вимоги за договором іпотеки;

- договору купівлі-продажу квартири.

35. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов ТОВ "Інвестгарант" з наведеними позовними вимогами не вказали, яким чином визнання недійсними іпотечного договору, договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки та застави та договорів купівлі-продажу квартири без вимог щодо витребування майна з чужого володіння призведе до поновлення прав Позивача, який вважає себе власником квартири, і у своєму наслідку не буде приводити до необхідності відновлення порушеного права такого Позивача через повторне звернення з відповідним позовом до суду.

36. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (Провадження № 12-25гс21).

38. Встановлення обставини обрання ТОВ "Інвестгарант" належного чи неналежного способу захисту, має значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду позову у справі № 910/2116/21 (910/17951/21) .

39. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що 15.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру № 75 по вул. Діловій 2-Б у м. Києві загальною площею 186,8 кв. м (номер запису про право власності: 30773756) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер: 46041717 від 20.03.2019.

40. У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» набуло майнові права на квартиру № 75 по вул. Діловій 2Б у м. Києві, загальною площею 186,8 кв. м, на підставі Договору № 7 про інвестування будівництва житла від 19.11.2003, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Автомобільна компанія «Укртранс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест», Додаткової угоди до Договору № 7 про інвестування будівництва житла від 19.11.2003, укладеної 20.11.2003, Додаткової угоди № 1 від 15.11.2005, Додаткової угоди № 2 від 16.10.2006, Додаткової угоди № 3 від 19.11.2007, Додаткової угоди № 4 від 10.10.2012 до Договору № 7 про інвестування будівництва житла від 19.11.2003, Акту прийому-передачі введеного в експлуатацію Об`єкта (квартир) від 15.04.2013, Довідки вих. № 7/1 від 15.04.2013, виданої ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс» в тому, що відповідно до умов Договору № 7 про інвестування будівництва житла від 19.11.2003, укладеного з ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс», ТОВ «Регіон-Інвест» виконало повністю умови договору, в результаті чого набуло право на отримання у власність об`єкта інвестування після введення будинку в експлуатацію.

41. Інших доказів, окрім довідки від 15.04.2013р. №7/1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія "Укртранс", на підтвердження обставин виконання ТОВ «Регіон-Інвест» умов договору від 19.11.2003р. №7 щодо оплати, судами попередніх інстанцій, відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень, не досліджувалося.

42. Також в оскаржуваних судових рішеннях відсутня встановлена обставина порядку розрахунків за умовами Договору від 19.11.2003р. №7, що у свою чергу не дозволяє погодитись чи спростувати висновок судів попередніх інстанцій про те, що довідкою від 15.04.2013 № 7/1 Публічного акціонерного товариства Автомобільна компанія "Укртранс" підтверджується факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест" умов договору від 19.11.2003 № 7, в результаті чого останнє набуло право на отримання у власність об`єкта інвестування після введення будинку в експлуатацію.

43. Встановлення обставин щодо належного чи неналежного виконання ТОВ "Регіон-Інвест" своїх зобов`язань за договором від 19.11.2003 № 7 має значення для повного та об`єктивного розгляду справи, оскільки без встановлення наведених обставин не можна стверджувати того, що у зв`язку з виконанням ТОВ «Інвестгарант» зобов`язань за інвестиційним договором № 5 перед ТОВ "Регіон-Інвест", то останнє відповідно втратило право розпоряджатись об`єктом інвестування - квартирою №75 по вул. Діловій, 2Б у м. Києві.

44. Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

45. З урахуванням того, що:

- в касаційних скаргах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" вказувалося про обставини неповного дослідження зібраних доказів у справі;

- суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не встановили обставини того, яким чином визнання недійсними іпотечного договору, договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки та застави та договору купівлі-продажу квартири без вимог щодо витребування майна з чужого володіння призведе до поновлення прав Позивача, який вважає себе власником квартир;

- в оскаржуваних судових рішеннях відсутня встановлена обставина порядку розрахунків за умовами Договору від 19.11.2003р. №7 та у зв`язку з вказаними обставинами не встановлено обставин набуття ТОВ "Регіон-Інвест" права розпоряджатись об`єктом інвестування - квартирою №75,

колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 по справі № 910/2116/21 (910/17951/21) слід скасувати з направленням вказаної справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, що узгоджується з приписами п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.

46. За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" та касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" підлягають частковому задоволенню.

49. Оскільки за наслідками касаційного розгляду ухвалено рішення про скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції суд касаційної інстанції у даному випадку не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 240 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 по справі № 910/2116/21 (910/17951/21) скасувати.

3. Справу № 910/2116/21 (910/17951/21) направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік