24.12.2019 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КЦС: У спорах про звернення стягнення на предмет іпотеки мають майновий характер судовий збір стягується виходячи вартості іпотечного майна, а не суми боргу (ВС/КЦС № 307/23/18 від 02.10.2019)

ВС/КЦС: У спорах про звернення стягнення на предмет іпотеки мають майновий характер судовий збір стягується виходячи вартості іпотечного майна, а не суми боргу (ВС/КЦС № 307/23/18 від 02.10.2019) - 0_10368600_1577194428_5e0213bc19553.jpg

Фабула судового акту: Законом України «Про судовий збір» визначено ставки такого збору. При цьому суми збору диференціюються у залежності від виду документів, предметної юрисдикції, а також характеру спору (майновий чи немайновий).

У зв’язку із цим на практиці іноді виникають питання, пов’язані із віднесенням того чи іншого спору до майнового або немайнового.

У даній справі кредитор звернувся до суду із позовом із вимогами, зокрема, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою районного суду вказану позовну заяву залишено без руху у зв’язку із несплатою судового збору у повному обсязі та у подальшому повернуто позивачу.

Із таким рішенням погодився і апеляційний суд.

Згадані рішення кредитором було оскаржено у касаційному порядку.

При цьому касаційну скаргу вмотивовано тим, що позивачем заявлена вимога майнового характеру, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за кредитором права власності. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно та його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

З такими доводами КЦС погодився і у своїй постанові зазначив про таке.

Згідно з абзацом першим підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормами ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Отже розмір судового збору за подання ТОВ «Українська факторингова компанія» позову в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності необхідно обраховувати відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи із вартості заставного майна, а не суми боргу як помилково було визначено місцевим та апеляційним судами.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність доходу за минулий рік є підставою для звільнення від сплати судового збору (ВС/КЦС № 761/12145/17 від 02.08.2019)

Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати (ВС/КЦС,справа № 522/21326/16-ц, 24.04.19)

Суд є державним органом, а тому за подання апеляційний/касаційних скарг на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної особі його незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судовий збір НЕ сплачується (ВС/КЦС № 465/6874/17 від 03.04.2019)

ВС КЦС: Позовна давність застосовується до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки / (ВС/КЦС у справі № 357/9126/17-ц від 10.10.2019р.)

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 307/23/18

провадження № 61-38218св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів:Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2018 року у складі судді Бобрушко В. І. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (далі - ТОВ «Українська факторингова компанія») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просило визнати ТОВ «Українська факторингова компанія» належним іпотекодержателем, визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належними іпотекодацями та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/4044/82/33375 у розмірі 4 092 420,74 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2018 року позовну заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а саме: додати до позовної заяви відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також документ про сплату судового збору в розмірі 64 910,31 грн та роз'яснено позивачу, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною і повернута йому.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2018 року позовну заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» повернуто заявнику.

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 січня 2018 року, а саме не сплачено судовий збір у повному обсязі.

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Українська факторингова компанія» залишено без задоволення. Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2018 року залишено без змін.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2018 року тапостанову Апеляційного суду Закарпатської області

від 31 травня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані ухвали та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за які ним сплачено судовий збір у розмірі 3 524,00 грн. Також позивачем заявлена вимога майнового характеру, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ТОВ «Українська факторингова компанія» права власності. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно та його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Згідно з пунктом 1.4 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у розмірі 344 000,00 грн, а тому 1,5 % від вказаної суми складає 5 160,00 грн. Таким чином позивачем сплачений судовий збір у повному обсязі.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Українська факторингова компанія» підлягає задоволенню із таких підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Закон України «Про судовий збір»визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з абзацом першим підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Наведене узгоджується із правовим висновком, зробленим Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, розмір судового збору за подання ТОВ «Українська факторингова компанія» позову в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності необхідно обраховувати відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи із вартості заставного майна.

Розраховуючи судовий збір, суд першої інстанції помилково виходив із розміру заборгованості за кредитним договором, з метою погашення якої позивач звернувся до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

З урахуванням наведеного, ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2018 року, залишену без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2018 року,про повернення позовної заяви не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягаю скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» задовольнити.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 31 травня 2018 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

1904
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ