14.04.2019 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

ВС/ККС: Подача скарг прокурором на судові рішення без відома та згоди особи, звільненої від кримінальної відповідальності, є незаконною (ВС/ККС № 234/14766/17 від 28.03.2019)

Фабула судового акту: Одним із основних принципів кримінального судочинства є принцип змагальності.

Як визначено у положеннях частин 1, 3 статті 22 Кримінального процесуального кодексу України Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. При цьому під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

У даній справі до жінки зателефонувала особа, яка представилась слідчим поліції та повідомила, що її син вчинив ДТП та запропонувала вирішити це питання, тобто звільнити сина від кримінальної відповідальності за хабар. На таку пропозицію жінка погодилась та перерахувала на телефонні номери, вказані «слідчим» 1000 грн. Тобто фактично ця жіночка стала жертвою «телефонних шахраїв».

Але на виході отримала склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, оскільки на думку органу досудового розслідування усвідомлювала те, що фактично передала хабаря службовій особі – працівнику правоохоронного органу.

Ухвалою місцевого суду вказане кримінальне провадження було закрито на підставі ч. 5 ст. 354 КК України.

З таким рішенням погодився і апеляційний суд.

Проте, заступник прокурора області подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду, яку вмотивував тим, що ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду не встановлено, що невідома особа, яка телефонувала перебувала чи перебуває на посаді слідчого, тобто є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Також зазначає про те, що особа, яка представилась слідчим була шахраєм, тому жінка повинна перебувати у статусі потерпілої від дій невідомої особи та судом не здобуто переконливих доказів, щодо наявності умислу на надання неправомірної вигоди.

Переглядаючи ухвалу апеляційного суду Касаційний кримінальний суд підстав для її задоволення не знайшов.

Переглядаючи справу, ККС вказав, що згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 354 КК України, особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений статтею 369 Кримінального Кодексу України, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона - до отримання з інших джерел інформації про цей злочин органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, - добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності має відповідати вимогам ст. 287 КПК України.

Винна також підтримала в судовому засіданні клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, при цьому визнала себе винуватою повністю, суду зазначила, що оскільки їй було повідомлено, що її син скоїв ДТП, то для вирішення питання, щодо його звільнення від кримінальної відповідальності вона повинна слідчому дати гроші в сумі 1000 грн., які має перерахувати на мобільні номери телефонів.

У зв'язку з цим, в суді першої інстанції судове провадження, а саме з'ясування обставин та перевірка їх доказами не проводились.

була належно обізнана про її право на оскарження, як ухвали суду першої інстанції, так і на право безпосередньої участі в розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, однак з власної волі ним не скористалася. Разом з тим, подача скарг прокурором на судові рішення без відома та згоди особи, яка звільнена від кримінальної відповідальності, та яка не бажала скористатися таким правом, суперечить положенням ч. 3 ст. 22 КПК України, відповідно до яких під час кримінального провадження функції державного обвинувачення та захисту не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу, та не узгоджується з повноваженнями прокурора визначеними в Законі України «Про прокуратуру».

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Якщо слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачено законом, і КПК України не дає можливості його оскаржити, то суд повинен виходити із загальних засад кримінального провадження (ВС/ККС від 10.01.2019 р. по справі №210/2161/17)

Дійшла висновку, що у випадку заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди у вигляді смерті потерпілого звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим не можливе (ВП ВС, справа № 439/397/17, 16.01.19)

Той факт, що прокурор вищого рівня не брав участі в судовому розгляді, а про ухвалу місцевого суду йому стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження, не є підставою для поновлення строку оскарження (ВС/ККС,№ 222/466/17,25.09.18)

Порушенням права на захист є підтримання адвокатом доводів апеляційної скарги прокурора, яка погіршує становище засудженого (ВС/ККС № 489/3209/16-к від 08.11.2018)

Участь прокурора у розгляді апеляційної скарги у кримінальній справі є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ (ВС/ККС № 229/915/14-к від 04.10.2018)

Слідчі підрозділи органів прокуратури не є органом досудового розслідування та позбавлені повноважень здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях (Апеляційний суд Дніпропетровської області № 201/1405/18 від 16.03.2018)

Порушення права обвинуваченого (засудженого) на вільний вибір захисника є порушенням права на захист та однозначною підставою для скасування судового рішення (ВС/ККС № 714/266/16-к від 07.06.2018)

Постанова

Іменем України

28 березня 2019 р.

м. Київ

справа № 234/14766/17

провадження № 51-6785 км18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого             Могильного О. П.,

суддів:                         Марчука О.П., Наставного В.В.,

секретаря

судового засідання  Бражника М.В.,

за участю:

прокурора                   Опанасюка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017050390000149 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Брянки Луганської області, проживаючої АДРЕСА_1 раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13 листопада 2017 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України на підставі ч. 5 ст. 354 КК України, а кримінальне провадження закрито.

Згідно з ухвалою суду, ОСОБА_2 17 серпня 2016 року, о 16.15 годин, перебуваючи у приміщенні харчового магазину розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна, 7, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що чоловік який їй зателефонував і представився слідчим Слов'янського ВП ГУ НП в Донецької області є службовою особою, яка займає відповідальне становище, надала шляхом перерахування через термінал на надані слідчим номера мобільних телефонів НОМЕР_1, НОМЕР_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1000 гривень за вирішення питання, щодо звільнення від кримінальної відповідальності її сина ОСОБА_3.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2, вчинила надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.369 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 квітня 2018 року вищезазначену ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не встановлено, що невідома особа, яка телефонувала ОСОБА_2 перебувала чи перебуває на посаді слідчого, тобто є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Також зазначає про те, що особа, яка представилась слідчим була шахраєм, тому ОСОБА_2 повинна перебувати у статусі потерпілої від дій невідомої особи та судом не здобуто переконливих доказів, щодо наявності умислу на надання неправомірної вигоди.Крім того вказує на те, що суд незаконно послався на копію протоколу допиту потерпілої ОСОБА_2, як на доказ її вини, оскільки остання надавала показання як потерпіла, отже їй не було роз'яснено прав підозрюваної та наданий протокол є ксерокопією, отже вона є неналежним та недопустимим доказом і зазначає про те, що з аналогічних підстав також не може визнаватися допустимим доказом копія заяви ОСОБА_2 про надання неправомірної вигоди, оскільки вона за своїм змістом фактично є заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.Вказує на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи, які були наведені в апеляційній скарзі, а також не навів обґрунтування своїх висновків на спростування його доводів і не мотивував свого рішення належним чином, внаслідок чого постановив ухвалу, яка за змістом не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Опанасюк О.В. касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримав, і просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 354 КК України, особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 354368-3368-4369369-2 Кримінального Кодексу України, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона - до отримання з інших джерел інформації про цей злочин органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, - добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності має відповідати вимогам ст. 287 КПК України.

Так, з ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 13 листопада 2017 року вбачається, що в ході досудового розслідування прокурором було встановлено підстави для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 354 КК України та без проведення досудового розслідування в повному обсязі останній звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності заобвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В судовому засіданні місцевого суду прокурор, який брав участь у провадженні, підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності саме з цих підстав і просив його задовольнити.

ОСОБА_2 також підтримала в судовому засіданні клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, при цьому визнала себе винуватою повністю, суду зазначила, що оскільки їй було повідомлено, що її син скоїв ДТП, то для вирішення питання, щодо його звільнення від кримінальної відповідальності вона повинна слідчому Слов'янського ВП дати гроші в сумі 1000 грн., які має перерахувати на мобільні номери телефонів.

У зв'язку з цим, в суді першої інстанції судове провадження, а саме з'ясування обставин та перевірка їх доказами не проводились.

На момент повідомлення ОСОБА_2 про вчинення нею кримінального правопорушення у слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області така інформація була відсутня.

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді клопотання прокурора повною мірою врахував обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 354 КК України.

Переглядаючи ухвалу місцевого суду, апеляційний суд з достатньою повнотою перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та зазначив підстави, з яких визнав скаргу необґрунтованою. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.ст.370419 КПК України.

Посилання прокурора на те, що апеляційним судом проігноровано клопотання прокурора про дослідження при апеляційному розгляді доказів відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України, є безпідставними. Так, судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, та зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 404 КК України суд апеляційної інстанції не має розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.

Що стосується доводів прокурора про неналежне повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце апеляційного розгляду, то вони є необґрунтованими. Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_2 була особисто присутня в суді першої інстанції при прийнятті рішення та 05 квітня 2018 року отримала повідомлення про розгляд провадження щодо неї в суді апеляційної інстанції призначений на 18 квітня 2018 року о 10 год., однак надіслала заяву від 11 квітня 2018 року у якій просила апеляційний розгляд апеляційної скарги прокурора на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 13 листопада 2017 року розглядати без її участі (а.с. 61, 62).

Отже, ОСОБА_2 була належно обізнана про її право на оскарження, як ухвали суду першої інстанції, так і на право безпосередньої участі в розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, однак з власної волі ним не скористалася. Разом з тим, подача скарг прокурором на судові рішення без відома та згоди особи, яка звільнена від кримінальної відповідальності, та яка не бажала скористатися таким правом, суперечить положенням ч. 3 ст. 22 КПК, відповідно до яких під час кримінального провадження функції державного обвинувачення та захисту не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу, та не узгоджується з повноваженнями прокурора визначеними в ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», про що неодноразово наголошувалось в судових рішеннях Верховного Суду №51- 1846км18, №51-1610км18.      

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними  підставами для скасування чи зміни судових рішень в касаційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.

За таких обставин касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433436441442 КПК України, Суд

у х в а л и в:    

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.     

Судді

3379
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення