07.04.2019 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

ВС/КАС: Зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є окремим та самостійним засобом судового контролю за виконанням судового рішення (ВС/КАС № 556/2081/17 від 16.10.2018)

Фабула судового акту: Цікаве судове рішення, яке стосується питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах в якому Касаційним адміністративним судом вказано на процесуальні норми ,які регулюють форму подання відповідних заяв до судів.

У даній справі заявник звернувся до суду із заявою в порядку ст. 267 КАС України у попередній редакції у якій просив витребувати від боржника, який є суб’єктом владних повноважень звіт про виконання судового рішення щодо надання сім'ї заявника житла та за наслідками розгляду звіту або його неподання, накласти на селищного голову штраф у розмірі 40 мінімальних заробітних плат.

Ухвалами місцевого та апеляційного судів вказану заяву повернуто заявнику, оскільки така не відповідає вимогам ч. 9 ст. 267 КАС України оскільки у заяві не зазначено номер адміністративної справи; відомостей про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформації про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; інформації про хід виконавчого провадження; документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; переліку документів та інших матеріалів, що додаються.

На згадані рішення заявником було подано касаційну скаргу з тих підстав, що оскільки заявник не просив суд, в порядку частини 9 статті 267 КАС України, визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень, а, у відповідності до ч. 1-5 ст. 267 КАС України, просив зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та накласти штраф. Відтак, вимоги до заяви, вказані у ч. 9 ст. 267 КАС України не можуть поширюватися на вимоги щодо заяви, поданої у відповідності до п.1-5 ст. 267 КАС України.

Зазначені доводи Касаційний адміністративний суд визнав слушним та касаційну скаргу задовольнив.

У своїй постанові КАС зазначив, що приписами статті 267 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: - зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-8 ст. 267 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 9 ст. 267 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (ч. 12 ст. 267 КАС України).

З системного аналізу норм ст. 267 КАС України вбачається виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

В свою чергу, законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Таким чином, вимоги до заяви, передбачені ч. 9 ст. 267 КАС України не можуть бути застосовані до заяв, поданих з вимогами, передбаченими ч.1-8 даної статті, а саме - про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, а також про накладення штрафу.

Аналізуйте судовий акт: ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПОЛІЦІЯ ТЛУМАЧИТЬ СУДОВУ УХВАЛУ В СВОЇХ ІНТЕРЕСАХ? (Ухвала Дарницького районного суду від 11.01.2019р. (Справа №753/16047/18)

Компенсація за невиконання державою рішення суду протягом трьох місяців негайно стягується судом з Держказначейства України (Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у справі № 804/11/15)

Ініціювання судового контролю щодо виконання суб'єктом владних повноважень постанови суду може здійснюватись в будь-який час після її оголошення, при цьому нова адміністративна справа судом не порушується (судовий контроль ст. 267 КАС УКраїни)

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №556/2081/17

адміністративне провадження №К/9901/39970/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,

суддів -                                                         Бевзенка В. М.,

                                                                 Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2017 року (головуючий суддя - Поровський В.А.)

та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року (головуючий суддя - Кузьменко Л.В., судді - Іваненко Т.В., Франовська К.С.)

у справі № 556/2081/17

за заявою ОСОБА_3

до Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області

про витребування звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1.          В грудні 2017 року ОСОБА_3 (далі - заявник, скаржник) звернувся до Володимирецького районного суду Рівненської області із заявою, в порядку ст. 267 КАС України, до Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області (далі - боржник), в якій просив:                                                                        

-          витребувати від боржника - Володимирецької селищної ради звіт про виконання судового рішення щодо надання сім'ї заявника житла;

-          за наслідками розгляду звіту або його неподання, накласти на селищного голову ОСОБА_5 штраф у розмірі 40 мінімальних заробітних плат.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

2.          Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, заяву стягувача ОСОБА_3, заявленої в порядку ст. 267 КАС України (в редакції від 06 липня 2005 року зі змінами та доповненнями) до боржника Володимирецької селищної ради про витребування звіту про виконання судового рішення та накладення штрафу,- повернуто заявнику.

3.          Повертаючи заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що остання не відповідає вимогам, встановленим частиною 9 статті 267 КАС України (в редакції на час звернення з заявою). Так, зокрема, у поданій ОСОБА_3 заяві не зазначено номер адміністративної справи; відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформації про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; інформації про хід виконавчого провадження; документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; переліку документів та інших матеріалів, що додаються. А тому, відповідно до ч. 9 ст. 267 КАС України, така заява підлягає поверненню. Також судами зазначено, що ОСОБА_3, звертаючись із поданою заявою вказав відомості про відкриття виконавчого провадження (постанова від 23.08.2016) з приводу надання сім'ї ОСОБА_3 житла за виконавчим листом №2-а-4/08, виданого 12.07.2016 Володимирецьким районним судом, що на думку заявника, вказує на невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 по справі "Кононов та інші проти України".

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

4.          16 березня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення по суті звернення.

5.          В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_3 вказує, що рішення судів попередніх інстанцій є поверхово-формалістичними, надуманими і незаконними, оскільки заявник не просив суд, в порядку частини 9 статті 267 КАС України, визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень, а, у відповідності до ч. 1-5 ст. 267 КАС України, просив зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та накласти штраф. Відтак, вимоги до заяви, вказані у ч. 9 ст. 267 КАС України не можуть поширюватися на вимоги щодо заяви, поданої у відповідності до п.1-5 ст. 267 КАС України.

6.          16 квітня 2018 року судом касаційної інстанції отримано відзив боржника на касаційну скаргу, в якому зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій правомірно повернули заяву ОСОБА_3; дані рішення є обґрунтованими та законними, а тому підстави для їх скасування чи зміни - відсутні.

7.          Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

8.          Скаржником заявлено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

9.          Ухвалами Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні та доручено Володимирецькому районному суду Рівненської області забезпечити проведення даного засідання в режимі відеоконференції.

10.          В судове засідання сторони не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Натомість сторонами надіслано заяви про розгляд без їх участі. У відповідності до п.2 ч.1 ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України Судом вирішено розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

11.          Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12.           Частина 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України)Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

13.          Частина 2 статті 267 КАС України: За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

14.          Абзац 1 частини 9 статті 267 КАС України: Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

15.          Абзац 2 частини 9 статті 267 КАС України: У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

16.          Абзац 8 частини 9 статті 267 КАС України:У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

17.          Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

18.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

20.          Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви, ОСОБА_3 звертаючись до суду першої інстанції, просив витребувати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду звіту, накласти штраф.

21.          Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про недотримання скаржником вимог до змісту заяви, передбачених ч. 9 ст. 267 КАС України, повернули зазначену заяву.

22.          Суд касаційної інстанції не погоджується з даними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

23.          Приписами статті 267 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: - зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-8 ст. 267 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 9 ст. 267 КАС України); - визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (ч. 12 ст. 267 КАС України).  

24.          Суд зауважує, що нормам статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) кореспондуються норми статтей 382-383 КАС України ( в редакції після 15.12.2017), з системного аналізу яких вбачається виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України в редакції після 15.12.2017) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України в редакції після 15.12.2017).

25.          Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

26.          Таким чином, вимоги до заяви, передбачені ч. 9 ст. 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) не можуть бути застосовані до заяв, поданих з вимогами, передбаченими ч.1-8 даної статті, а саме - про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, а також про накладення штрафу.

27.          Зі змісту заяви, поданої ОСОБА_3 вбачається, що скаржник порушував питання щодо зобов'язання Володимирецької селищної ради подати звіт про виконання судового рішення та, за результатами розгляду даного звіту - накласти штраф, а не оскаржував її рішення, дії чи бездіяльність, вчинених нею на виконання рішення суду.

28.          Тому, Суд вважає хибними висновки судів попередніх інстанцій щодо поширення дії вимог щодо форми і змісту заяви, передбачених частиною 9 ст. 267 КАС України (в редакції до 15.12 2017) до заяви ОСОБА_3, поданої із вимогами, передбаченими частинами 1 і 2 даної статті.

29.          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції, підтримана судом апеляційної інстанції, постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, та до неправильного вирішення питання про повернення заяви.

30.          Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

31.          Згідно з частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32.          Керуючись статтями 344,  п.2 ч.1.ст.349353,  355356,  359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

33.          Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

34.          Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року -  скасувати.

35.          Направити справу № 556/2081/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції для розгляду заяви ОСОБА_3, поданої в порядку ст. 267 КАС України.

36.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Судді

4065
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення