02.10.2019 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КАС: Копія документу є належним доказом лише у разі її належного засвідчення та завчасного направлення іншим учасникам справи (ВС/КАС № 810/719/18 від 17.07.2019)

ВС/КАС: Копія документу є належним доказом лише у разі її належного засвідчення та завчасного направлення іншим учасникам справи (ВС/КАС № 810/719/18 від 17.07.2019) - 0_74320300_1569998435_5d944663b5781.jpg

Фабула судового акту: У практиці кожного із практикуючих юристів траплялись випадки коли суди не зважаючи на наявність у справі доказів, які свідчать про правоту того чи іншого учасника справи визнавали такі докази неналежними з формальних підстав (копія документу не засвідчена або засвідчена неналежним чином тощо).

У рішенні, яке пропонується до уваги, Касаційний адміністративний суд висловив свої міркування щодо належності доказів у вигляд копій документів, способу посвідчення таких копій.

У цій справі колишня працівниця органів внутрішніх справ звернулась до суду із позовом про зміну дати її звільнення із посади шляхом внесення до трудової книжки відповідного запису.

Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено та із таким рішенням погодився апеляційний суд.

Проте, відповідач із такими висновками не погодився та подав касаційну скаргу.

Переглядаючи судові рішення Касаційний адміністративний суд останні скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи свою позицію КАС зазначив, що відповідно до норм ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Водночас згідно ч. 9 ст. 74 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Натомість у справі копії письмових доказів, які оцінені судами попередніх інстанцій, не засвідчені в установленому законом порядку, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування, оскільки останні є недопустимими.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Усі документи, що надійшли до суду з використанням сервісу «Електронний суд», вважаються такими, що подані використанням власного електронного підпису (ВС/КАС,справа № 2340/4648/18,06.08.19)

Виставлення рахунку за надану правову допомогу та його оплата є НАЛЕЖНИМИ доказами оплати витрат на правову допомогу (ВС/КАС № 823/2638/18 від 16.05.2019)

Пояснення неоформлених працівників не є належним доказом про вчинення порушення податкового законодавства (ВС/КАС № 808/434/16 від 02.04.2019)

Копії документів, засвідчені адвокатом є належним чином засвідченими копіями (ВС/КАС № 809/1092/18 від 17.01.2019)

Повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені КОПІЯМИ ордеру або довіреності, засвідченої у тому числі і ним самим (ВС/КАС № 308/8995/17 від 17.12.2018)

Належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких КОНКРЕТИЗОВАНО справу у якій таку допомогу надано (ВС/КАС № 821/1594/17 від 15.05.2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

Київ

справа №810/719/18

адміністративне провадження №К/9901/3834/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В.,  Уханенка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №   810/719/18

за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Лапія С.   М.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Василенка Я.   М., суддів: Кузьменка В.   В., Шурка О.   І. ,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1.          У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління МВС України у Луганській області (далі - ГУ МВС України у Луганській області, відповідач), в якому просила зобов`язати ГУ МВС України у Луганській області змінити дату свого звільнення з 31 липня 2015 року на 26 липня 2017 року шляхом внесення до трудової книжки відповідного запису.

2.          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено пункт 6.3.3 Правил оформлення та ведення особових справ працівників органів внутрішніх справ України, оскільки днем звільнення вважається день видачі трудової книжки.

3.          Відповідач вважає, що правові підстави для зміни дати звільнення з 31 липня 2015 року на 26 липня 2017 року та внесення змін до трудової книжки відсутні, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4.          31 липня 2015 року наказом ГУ МВС України у Луганській області №   267 о/с ОСОБА_1 , - слідчий відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Жовтневого РВ ЛМУ ГУ МВС України у Луганській області з 31 липня 2015 року звільнена з органів внутрішніх справ за пунктом 64   «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

5.          30 серпня 2016 року постановою Київського окружного адміністративного суду у справі №   810/75/16 зобов`язано ГУ МВС України у Луганській області видати ОСОБА_1 витяг з наказу від 31 липня 2015 року №267 о/с про звільнення її з органів внутрішніх справ, належним чином оформлену трудову книжку та стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку у видачі трудової книжки з 01 серпня 2015 року по день її видачі.

6.          На виконання зазначеної постанови суду видано виконавчий лист, за яким 19 червня 2017 року Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження.

7.          Позивачка листом від 08 вересня 2016 року надала згоду на пересилання трудової книжки на її адресу за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

8.          ГУ МВС України у Луганській області у відповідь на вказану заяву направило лист від 23 вересня 2016 року № 6/2-64 л/к із додатком у вигляді дублікату трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1

9.          Заявою від 20 грудня 2016 року позивачка повідомила ГУ МВС України у Луганській області, що вона отримала лист від 23 вересня 2016 року, при цьому у даному відправленні були відсутні додатки, а саме дублікат трудової книжки.

10.          Листом від 03 лютого 2017 року № 32 відповідач повідомив позивачку, що територія міста Луганська перебуває під контролем незаконних озброєних формувань, будь-яким чином отримати особову справу та трудову книжку не є можливим, а тому був заповнений дублікат трудової книжки та разом з наказом про звільнення був направлений за вказаною адресою.

11.          На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі №   810/75/16 відповідачем направлено на адресу позивачки 03 липня 2017 року дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 та витяг з наказу від 31 липня 2015 №   267 о/с.

12.          Позивачка поштове відправлення з дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_2 отримала 26 липня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 934040401469.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

13.          25 липня 2018 року рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, адміністративний позов задоволено, зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Луганській області змінити дату звільнення громадянці ОСОБА_1 з 31 липня 2015 року на 26 липня 2017 року шляхом внесення до трудової книжки відповідного запису.

14.          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що днем звільнення працівника при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

ІV. Касаційне оскарження

15.          Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 07 лютого 2019 року відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.          В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, про що заявлялося у суді першої інстанції.

17.          Крім того, відповідач стверджує, що 26 липня 2017 року позивач отримала дублікат трудової книжки НОМЕР_2 повторно, оскільки раніше вона отримувала дублікат трудової книжки НОМЕР_1 як додаток до листа, що надісланий позивачці на її заяву у вересні 2016 року.

18.          На думку відповідача, позивачка намагається ввести суд в оману, зазначаючи, що дублікат трудової книжки НОМЕР_1 вона не отримувала, оскільки саме копію сторінок зазначеного дублікату трудової книжки, посвідчену належним чином, вона подає як додаток до своєї позовної заяви.

19.          11 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Київського кружного адміністративного суду справу №   810/719/18 (суддя-доповідач Білоус О.   В.).

20.          28 березня 2019 року справа №   810/719/18 надійшла до Верховного Суду.

21.          06 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 645/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.   В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

22.          Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 червня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова   Н.   В. (суддя-доповідач), судді Кашпур О.   В., Уханенко С.   А.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23.          Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

24.          За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

25.          Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26.          Згідно зі статтею 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1)   суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2)   суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3)   суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

27.          За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

28.          За частиною другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, визначені частиною першою цієї статті дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові докази.

29.          Відповідно до статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

29.1.          Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

29.2.          Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

29.3.          Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

29.4.          Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

29.5.          Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

30.          За частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31.          Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

32.          Окремими положеннями статей 94 та 79 КАС України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи.

33.          Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

34.          Матеріалами справи підтверджено, що копії письмових доказів, які оцінені судами попередніх інстанцій, не засвідчені в установленому законом порядку, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.

35.          Крім того, судами попередніх інстанцій не оцінено доводи відповідача в частині його твердження про надсилання 23 вересня 2016 року та отримання позивачем дублікату трудової книжки НОМЕР_1 .

36.          Проте дослідження цих обставин справи є обов`язковим, враховуючи, що саме копію дублікату цієї трудової книжки позивачем додано до позовної заяви.

37.          Встановлення факту отримання позивачем, належним чином посвідченого дублікату трудової книжки НОМЕР_1 як додатку до листа відповідача від 23 вересня 2016 року № 6/2-64 л/к також має визначальне значення для вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду, визначених статтею 122 КАС України, та впливає на вирішення спору по суті щодо визначення дати звільнення позивача.

38.          Матеріалами справи підтверджено, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав недотримання строків, визначених статтею 122 КАС України заявлялося відповідачем у суді першої інстанції, проте було вирішене протокольною ухвалою без належного мотивування.

39.          За таких обставин Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень допустили порушення норм процесуального права, а саме не надали оцінки доводам відповідача щодо надсилання 23 вересня 2016 року та отримання позивачем належним чином засвідченого дублікату трудової книжки НОМЕР_1 , у сукупності з іншими належними та допустимими доказами у справі, не встановили дату, з якої позивач дізналась або могла дізнатися про своє порушене право.

40.          Отже, судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

VIІ. Судові витрати

41.          З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями   3,   341,   345,   349,   353,   355,   356,   359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.   Касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області - задовольнити частково.

2.   Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 810/719/18 - скасувати.

3. Адміністративну справу № 810/719/18 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді

5508
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ