Відеоконференція в судовому процесі - коли можуть відмовити

В часи повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України з огляду на особисту безпеку часто виникає потреба в забезпеченні можливості участі в судових засіданнях дистанційно — навіть якщо між місцем розташування учасника та суду незначна відстань.

Як відомо, згідно п. 4 рекомендацій Ради суддів України, що опубліковані на її сайті, судам рекомендується «роз’яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.

Проте на що саме слід звернути увагу, щоб не допустити відмови у такому клопотанні? Одразу ж зазначимо, що відмова в задоволенні такого клопотання через його неправильне оформлення (приклад: Ухвала Тростянецького районного суду Вінницької області від 10.10.2022 року в справі № 147/93/22) в цьому аналізі до уваги не братиметься.

Читайте статтю: Аналіз та верифікація електронних доказів: фото і відео

Пропущення строків

Ухвал згідно Єдиного державного реєстру судових рішень — 117.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Дані наслідки відображені в ч.ч. 1, 2 ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України та ч.ч. 1, 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно згідно чинного процесуального законодавства суди вправі відмовляти у задоволенні клопотань у зв’язку з пропущенням заявниками процесуальних строків, напряму встановлених чинним законодавством України — адже згідно ч. 2 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України та аналогічних норм, які містяться в ч. 2 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Так, у справі № 902/329/22 ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.08.2022 року було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду в зв’язку з простроченням строку його клопотання на 5 днів.

Згадайте новину: Що потрібно знати про умови участі в судовому засіданні в режимі відео конференції

Відсутність технічних засобів

Ухвал згідно Єдиного державного реєстру судових рішень — 870.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, а також аналогічних норм, які містяться в ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

У справі № 904/8455/21 Господарським судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу від 08.08.2022 року, згідно якої було відмовлено у проведенні судового засідання в зв’язку з зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами (відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення).

У справі № 595/743/22, яка розглядається Бучацьким районним судом Тернопільської області, в ухвалі від 09 серпня 2022 року так взагалі висвітлюється проблема наявності в приміщенні суду «лише одного залу, обладнаного для її (відеоконференції) проведення».

Як випливає з ухвал судів, відмова в клопотаннях щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції у зв’язку з технічними проблемами подається під приводом недостачі технічних засобів у зв’язку з їхньою зайнятістю. Відповідно з цього випливає неможливість забезпечити всі судові зали технікою для дистанційної участі учасників справ у судових засіданнях.

Згадайте новину: ДСА України затверджено Порядок участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

Необґрунтованість необхідності в дистанційній участі в судовому засіданні

Ухвал згідно Єдиного державного реєстру судових рішень — 979.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень це — найбільш поширена підстава для відмови в наданні учаснику справи брати участь у судовому засідання дистанційно.

Так, Броварський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу від 09.08.2022 року в справі № 361/8318/19, згідно якої заявнику було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, так як «інших причин існування виняткового характеру, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, представником заявника не зазначено.».

Печерський районний суд міста Києва постановив подібну ухвалу від 09 серпня 2022 року в справі № 757/3586/22-ц на підставі того, що «вказане клопотання не містить жодних належних і допустимих доказів на підтвердження обставин неможливості прибути у судове засідання або наявності об`єктивних непереборних причин, які унеможливлюють заявника позивача прибути до суду, і будь-яке обґрунтування необхідності проведення судового засідання у режимі відеоконференції у цьому клопотанні взагалі відсутнє, при цьому ухвала суду не може обґрунтовуватись лише припущеннями про наявність зазначених обставин.». До того ж, судом зазначено, що «випадки, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які з поважних та незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою».

Судами також постановляється відмова в задоволенні клопотань щодо проведення судових засідань у разі, якщо присутність сторін у судовому засіданні не передбачається згідно норм чинного процесуального законодавства. Так, у своїй ухвалі від 10.08.2022 року в справі № 282/1384/21 Житомирський апеляційний суд постановив відмовити в задоволенні клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції «з урахуванням того, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в судове засідання, відповідно судове засідання у справі не призначається.».

Отже, участь в режимі відеоконференції — це зазвичай привілей тих, хто не може брати участь у судовому засіданні фізично. Наявність небезпеки через одне лише повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України не визнається судами як достатня обставина для проведення судового засідання дистанційно.

Висновок

Забезпечення можливості провести судове засідання у справі в дистанційному режимі здається на перший погляд легким в реалізації. Водночас все ж існує ціла низка чинників, які впливають на відмову судів у бажанні учасників судового процесу реалізувати це право. Основними є пропущення процесуальних строків для подання клопотання про відеоконференцію, відсутність технічних засобів, а також необґрунтованість викладених у клопотанні вимог.

Водночас слід пам’ятати, що в разі незгоди з рішенням суду за заявником залишається право його оскаржити, обґрунтувавши свої вимоги, проте це право не розповсюджується на оскарження відмови в проведенні судового засідання в режимі відеоконференції — адже вимога має разовий характер по відношенню до кожного судового засідання (яких у справі може бути декілька). Водночас у разі запровадження механізму оскарження такої відмови, враховуючи тривалість оскарження ухвал згідно чинного процесуального законодавства, може призвести до затягування здійснення провадження у справі та змушуватиме суд відкладати судове засідання — у зв’язку з чим заявник або буде вимушений подавати нове клопотання вже щодо дистанційного розгляду справи судом на іншу дату призначення судового засідання, або ж намагатися бути фізично присутнім на ньому. Або ж шукати причини неявки на судове засідання, згідно яких законом не встановлені негативні наслідки для такого учасника.

Автор статті: Нікіта Куніцин, помічник адвоката АО «АРМАДУМ ГРУП»

Джерело: pravo.ua