21.12.2016 | Автор: Веб-ресурс "Протокол" Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Сума валютного боргу зазначається у резулятивній частині, проте стягується у гривні за курсом, що існував на встановлену дату виконання зобов’язання, а не на дату ухвалення чи виконання рішення ( ВГСУ у справі № 910/24366/14)

Фабула судового акту: Довготривалий та цікавий спір із відкритими питаннями. Якщо валюта зобов’язання для резидента правомірно визначена в доларі США (а не гривні), то у випадку стягнення валютного боргу через суд, яка сума і в якій валюті повинні зазначатись у резулятивній частині рішення, і за яким курсом надалі борг де-факто повинен бути стягнутий?  

Позичальник взяв кредит у банку в доларах США, частково повернув його, проте на жаль помер. Позичальник був застрахований від нещасного випадку і банк, як вигодонабувач, звернувся із заявою  про настання страхового випадку та отримання страхової виплати у 2012 році. Страхова компанія не компенсувала банку решту кредиту за померлого позичальника і розпочався суд. 

Рішенням суду у 2015 році зі страхової компанії на користь банку стягнуті кошти і резулятивна частина сформульована наступним чином: стягнути 51 560,84 дол. США страхової виплати, що еквівалентно 412 125,95 грн. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку – 04.10.2012 року.

Зрозуміло, що у 2012 році курс долара США був утричі нижчий ніж у 2015 році. Банк звичайно наполягав на стягненні боргу у доларах за курсом на момент фатичного виконання рішення чи хоча б ухвалення рішення про стягнення.  

Таке рішення суду першої інстанції, було залишено без змін судом касаційної інстанції 30 вересня 2015р.. Банк звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення: питання – що все ж таки суд стягнув з валютного боржника:   51 560,84 дол. США чи  412 125,95 грн.?

Суди трьох інстанцій не відповіли по суті на це питання і фактично «відфутболили» цю заяву. Так, останнім актом ВГСУ від 13 грудня 2016р. в наданні роз'яснення було відмовлено. Таким чином, боржник буде повертати 412 125,95 грн., а кредитор буде стягувати 51 560,84 дол. США. При цьому державний виконавець "уйдёт в раздумье" і скоріше за все винесе постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

А далі, розумійте і виконуйте як хочте…  

Дивиться тут нижче: Рішення господарського суду від 16 березня 2015р. у справі №910/24366/14  залишено без змін Постановою ВГСУ від 30 вересня 2015р.

Аналізуйте судовий акт: Без борьбы страховая компание не заплатит, или заплатит мало... (Суворовський районний суд м.Одеси, рішення від 27 квітня 2016р., суддя Шепітко І. Г)

Страховий акт визнається недійсним, якщо його зміст "випадок, який стався не є страховою подією" є безпідставним (Апеляційний суд Вінницької області, справа № 137/544/15-ц)

Борги в іноземній валюті не індексуються на підставі статті 625 ЦК України (Постанова ВСУ від 27 січня 2016р. у справі № 6-771цс15)

Валютний кредитний договір визнано удаваним оскільки фактично кредит було надано у гривні. (Господарський суд Харківської області: суддя Аюпова Р. М.).

 

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року                                                                                                                                                       Справа № 910/24366/14 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шевчук С.Р. (доповідач)суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на ухвалу Господарського суду міста Києва                                    від 07.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду           від 18.10.2016 у справі№910/24366/14 Господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення 51 560,86 доларів США за участю представників сторін:

позивача: Яруничев В.А., дов. від 14.08.2013 №010-01/5571; Бабій О.В., дов. від 11.04.2014 №010-01/2343; Путієнко Є.В., дов. від 30.06.2016 №010-01/2764

відповідача: Купріненко С.О., догов. від 24.12.2015 №241215-05/с

третьої особи: ОСОБА_9, дов. від 12.04.2016 б/н

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/24366/14 (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 51560 дол. 86 центів США, (що еквівалентно 412125,95  грн. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку 04.10.2012) страхової виплати та 8242,52 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили.

У серпні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №910/24366/14 (суддя Чебикіна С.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Гаврилюк О.М., Калатай Н.Ф.) у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/24366/14 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі ухвалою та постановою, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 та усунути суперечності між мотивувальною та резолютивною частинами цього рішення.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статті 89 Господарського процесуального кодексу України та статті 533 Цивільного кодексу України.

05.12.2016 до Вищого господарського суду України надійшов відзив відповідача, в якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Третя особа не скористалась правом, наданим статтею 1112 Господарського кодексу України, не надала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи спір між сторонами виник на підставі кредитного договору №28807С186 від 28.09.2007 та договору добровільного страхування від нещасного випадку позичальника банку №15/12/-Нс/К від 13.07.2012.

Зокрема, страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику страхову виплату у межах страхової суми.

Відповідно до п. 2.1. статті 2 договору страхування страхова сума за договором страхування дорівнює сумі заборгованості за кредитним договором на момент сплати страхового випадку.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору страхування,   позивач звернувся до суду про стягнення вказаних коштів в іноземній валюті.

Судами зауважено, що приписи статей 192524533 Цивільного кодексу України надають можливість позивачу звертатися із позовами про стягнення боргу в іноземній валюті, а частина 3 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" забезпечує реалізацію рішення суду про стягнення коштів в іноземній валюті. Так, у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

При цьому суди, у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу (Аналіз практики застосування статті 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві лист Верховного суду України від 01.07.2014).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі, що переглядається позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 51  560 дол. 86 центів США (що еквівалентно 412 125 грн. 95 коп. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку 04.10.2012) страхової виплати та 8 242 грн. 52 коп. судового збору.

Звертаючись із заявою про роз'яснення рішення суду відповідач просив роз'яснити, яка сума страхової виплати підлягає стягненню з відповідача за рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 - 51 560, 86 доларів США чи 412 125, 95 грн.

Розглянувши заяву, суди встановили, що вимоги заявника фактично зводяться до намагань переглянути судове рішення по суті та отримати нові висновки щодо розміру позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Роз'яснення судового рішення - це виклад його у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння судового рішення. Роз'яснюючи судове рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті його частини, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

У вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз`яснення судового рішення, слід виходити з приписів статей 848689 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, якщо воно є незрозумілим для заявника.

Беручи до уваги викладене та встановлені судами обставини щодо відсутності у поданій заяві відповідача обставин неоднозначного розуміння ним судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтовані висновки місцевого та апеляційного судів та фактично зводяться до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, які прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115111711191111111113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/24366/14 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                С.Р. Шевчук

С у д д я                                                                    С.В. Владимиренко

      С у д д я                               А.М. Демидова

=====================================================================================================================

 

 

                                                                                   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

                                  01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015                                                                                                                                                                 Справа № 910/24366/14      

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»   до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування», третя особа: Чернєцова Лілія Дмитрівна  про стягнення 51  560,86 доларів США, за участю представників позивача - Рябої В.В., довіреність № 010-01/2075 від 01.04.2015 року, відповідача - Данилової Т.А., довіреність №б/н від 22.12.2014 року, третьої особи - Алексєєва І.О., довіреність №б/н від 20.11.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхової виплати у розмірі 51  560,86 доларів США у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування від нещасного випадку позичальника банку №150\12-Нс\К від 13.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.01.2015 року.

26.01.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в позові.                  

26.01.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву на 11.02.2015 року.

11.02.2015 року в судовому засіданні позивачем надано заперечення на відзив.

11.02.2015 року в судовому засіданні позивачем надано клопотання про виклик посадових осіб для надання пояснень, в задоволенні якого судом відмовлено за безпідставністю.

11.02.2015 року в судовому засіданні третьою особою надано клопотання про витребування доказів у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року вищевказане клопотання задоволено частково, зобов'язано Головне управління статистики в м. Києві надати суду в строк до 03.03.2015 року лікарське свідоцтво про смерть Чернєцова Сергія Анатолійовича №3258/2.

25.02.2015 року через канцелярію суду відповідачем надано письмові пояснення по справі.

04.03.2015 року представником третьої особи в судовому засіданні надано письмові пояснення у справі.

04.03.2015 року представником позивача в судовому засіданні надано письмові пояснення у справі.

04.03.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву на 16.03.2015 року.

       Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.09.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (банк) та Чернєцовим Сергієм Анатолійовичем (позичальник) було укладено кредитний договір №28807С186, за умовами якого банк (позивач) надав позичальнику кредит у розмірі 85  000,00 дол. США на строк до 15 вересня 2017 р., а той зобов'язався повернути кредит у валюті кредиту та сплатити за користування ним 12,75 % річних (з урахуванням змін і доповнень внесених додатковою угодою №1 від 02.06.2008 року).

13 липня 2012 р. між відповідачем (страховиком), Чернєцовим С.А. (застрахована особа) та позивачем (вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування від нещасного випадку позичальника банку №150\12-Нс\К, за умовами якого страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку  виплатити страхувальнику (вигодонабувачу) страхову виплату в межах страхової суми згідно з умовами договору (п. 1.2. договору страхування).

Вигодонабувачем за договором є АТ «Укрсімбанк». Вигодонабувач надав страхувальнику у користування кредитні ресурси за кредитним договором №288007С186 від 28.09.2007 року (кредитний договір), загальна сума кредиту за яким становить 490  000,00 грн. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється поетапно у строки, передбачені кредитним договором (п.1.4. договору страхування).

Статтею 2 договору страхування, передбачено, що страхова сума за цим договором дорівнює сумі заборгованості за кредитним договором на момент сплати страхового платежу. Страхова сума змінюється щорічно відповідно до графіку погашення кредиту. Страхова сума за другий та кожний наступний рік страхування може бути змінена за погодженням між сторонами договору та вигодонабувачем шляхом складання додаткової угоди до договору.

Страховими випадками за договором страхування є нещасні випадки, які сталися під час дії договору страхування та призвели, зокрема, до смерті застрахованої особи (ст. 3 п.3.3. договору страхування).

Відповідно до п. 3.2. ст. 3 договору страхування до нещасного випадку відноситься, зокрема, випадкове отруєння рослинами, хімічними, речовинами (промисловими або побутовими), ліками, недоброякісними харчовими продуктами.

Пунктом 4.3. договору страхування передбачено, що страховий платіж страхувальник зобов'язаний сплатити наступним чином: 1) страхова сума -490  000,00 грн., сума страхового платежу - 490,00 грн., строк сплати страхового платежу до 16.07.2012 року; 2) страхова сума - 490  000,00 грн., сума страхового платежу - 490,00 грн., строк сплати страхового платежу до 16.10.2012 року; 3) страхова сума - 490  000,00 грн., сума страхового платежу - 490,00 грн., строк сплати страхового платежу до 16.01.2013 року; 4) страхова сума - 490  000,00 грн., сума страхового платежу - 490,00 грн., строк сплати страхового платежу до 16.04.2013 року.

Всі розрахунки за цим договором здійснюються у грошовій одиниці України (п.4.4. договору страхування).

Пунктом 7.2. договору страхування передбачено, що страхова виплата здійснюється страховиком в межах страхової суми, яка визначена в п. 2.1. договору. У разі смерті застрахованої особи страхова виплата дорівнює 100% страхової суми (залишку страхової суми, якщо проводились виплати за даним договором). При цьому страхова виплата Банку дорівнює частині страхової суми в розмірі заборгованості за кредитним договором (платежі по тілу кредиту та відсотки і плати за його використання) на дату подання заяви про настання страхового випадку, а решта страхової суми виплачується спадкоємцям застрахованої особи (п.7.2.1. договору страхування).

Наявною у матеріалах справи квитанцією № 181823903 від 13 липня 2012 р. стверджується факт сплати страхувальником на користь відповідача 490,00 грн. страхового платежу.

29 вересня 2012 р. Чернєцов С.А. помер, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серія І-БК №248537.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 3258/2 від 23 листопада 2012 р., листа головного лікаря Комунального закладу "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С.Лучанського" № 01-5/1410 від 12 липня 2013 р. безпосередньою причиною смерті Чернєцов С.А. є отруєння етиленгліколем, випадкове отруєння та дія органічного розчинника.

Відповідно до постанови слідчого СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві від 17.01.2013 року кримінальне провадження №12012110030000753 від 06.12.2012 року закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Смерть застрахованої особи внаслідок випадкового отруєння рослинами, хімічними, речовинами (промисловими або побутовими), ліками, недоброякісними харчовими продуктами відповідно до умов ст. 3 договору страхування віднесено до страхових випадків.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість Чернєцова С.А. за кредитним договором №28807С186 від 28.09.2007 р. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку (04.10.2012 року) становить 51  560,86 доларів США., що еквівалентно 412  125,95 грн. Доказів, які б заперечували указаний розмір суду не надано.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

      Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування  при  настанні  страхового випадку.

    Страхове відшкодування - страхова виплата,  яка  здійснюється страховиком   у  межах  страхової  суми  за  договорами  майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Ст.ст. 525526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведеного відповідач відповідно до умов п.п. 6.1, 6.1.2, 6.1.3. договору страхування зобов'язаний був протягом 2 днів з моменту надходження від банку заяви на страхову виплату вжити заходів по оформленню всіх необхідних документів для своєчасної виплати та протягом 5 днів з моменту отримання відповідних документів, вказаних у п. 7.1. договору страхування, що підтверджують настання страхової події, прийняти рішення про страхову виплату, скласти відповідний страховий акт та виплатити страхову виплату позивачу протягом 10 робочих днів з моменту складання страхового акту.

Відповідно до визначення основних термінів договору страхування, страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Отже, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з виплати страхового відшкодування та має перед позивачем заборгованість у розмірі 51  560,86 доларів США., що станом на дату подання заяви про настання страхового випадку (04.10.2012 року) еквівалентно 412  125,95 грн.

Доказів належної виплати за договором страхування відповідачем суду не надано.

Судом була надана належна оцінка відзиву на позовну заяву.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхової виплати за договором добровільного страхування від нещасного випадку позичальника банку №150\12-Нс\К від 13.07.2012 року у розмірі 51  560,86 дол. США (що еквівалентно 412 125,95 грн. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку 04.10.2012 року) підлягають задоволенню.

          Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

   На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33497582 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код 33908322) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»   (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127; код 00032112) 51 560 (п"ятдесят одну тисячу п"ятсот шістдесят) дол. 86 центів США (що еквівалентно 412 125 (чотириста дванадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 95 коп. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку 04.10.2012 року) страхової виплати та 8 242 (вісім тисяч двісті сорок дві) грн. 52 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

         Повне рішення складено 24.03.2015р.

Суддя                                                                                             С.О. Чебикіна

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення