Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.02.2018 року у справі №496/1783/17

Ухвала

25 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 496/1783/17

провадження №61-6479ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року на розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ була надіслана касаційна скарга

ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області

від 19 жовтня 2017 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 було залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків та запропоновано надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, навівши поважні причини для поновлення строку і надати відповідні докази.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Улютому 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року передано на розгляд до Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На виконання вимог ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року ОСОБА_1 надано докази, які, на її думку підтверджують причини пропуску строку на касаційне оскарження, а саме несвоєчасну видачу їй копії рішення апеляційного суду. Однак заяву про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не надано.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 22 лютого 2018 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Вимоги, зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 лютого 2018 року, заявником не виконані.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 25 квітня 2018 року, ухвала суду касаційної інстанції не виконана, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Керуючись статтями 185,392,393, пунктом 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147 - VIII,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 19 жовтня 2017 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник