Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 24.03.2021 року у справі №265/4804/18

Ухвала24 березня 2021 рокум. Київсправа № 265/4804/18провадження № 61-3639ск21Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 серпня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області, Головного управління Держаної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди,ВСТАНОВИВ:У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до прокуратури Донецької області, Головного управління Держаної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн.Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 серпня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.Відповідно до пункту
1 частини
2 статті
394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Згідно з пунктом
2 частини
3 статті
389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі
ЦПК України.Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту
2 частини
3 статті
389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
За правилом пункту
2 частини
6 статті
19 ЦПК України для цілей пункту
2 частини
6 статті
19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Частиною
9 статті
19 ЦПК України передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.Статтею
7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270,00 грн.Предметом спору в цій справі є вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн? 250=567
500грн).Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина
6 статті
19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина
6 статті
19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, заявник не обґрунтував виключних обставин, які за положеннями
ЦПК України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Наведене узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Azyukovska v.Ukraine" (рішення від 09 жовтня 2018 року "Азюковська проти України").Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом
2 частини
3 статті
389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.На підставі викладеного та керуючись статтею
129 Конституції України, статтями
19,
260, пунктом
2 частини
3 статті
389, пунктом
1 частини
2 статті
394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 серпня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Донецької області, Головного управління Держаної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.Судді: Ю. В. ЧернякГ. В. Коломієць
Р. А. Лідовець