Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.08.2021 року у справі №569/16532/20

Ухвала

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 569/16532/20

провадження № 61-11857ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів,

Встановив:

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2020 року залишено без руху.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто.

12 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2021 року та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 30 серпня 2020 року, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме, зокрема, для надання обґрунтованої заяви з іншими підставами для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2021 року, ОСОБА_1 надіслав, зокрема, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що він пропустив цей строк з поважних причин. У клопотанні зазначає, що цей строк може бути поновлено, оскільки копію ухвали апеляційного суду ним не отримано, а з повним текстом постанови відповідач ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

ОСОБА_1 зазначає, що 16 квітня 2021 року подав до апеляційного суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, після ознайомлення з матеріалами справи, 28 квітня 2021 року направив листа до Рівненської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта"), 14 червня 2021 року отримав відповідь від АТ "Укрпошти" та потім звернувся до Верховного Суду з указаною касаційною скаргою.

На підтверження зазначених обставин ОСОБА_1 надав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 16 квітня 2021 року, лист адресований АТ "Укрпошта" від 28 квітня 2021 року та відповідь на цей лист від 25 травня 2021 року № 1853-Б-2021051210154-В.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Повний текст ухвали апеляційного суду виготовлено 22 березня 2021 року, тобто, відповідно до статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження цього судового рішення закінчився 21 квітня 2021 року, однак касаційна скарга надіслана заявником до Верховного Суду лише 12 липня 2021 року.

Зазначені ОСОБА_1 обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження не заслуговують на увагу, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги. Наданими документами не підтверджується наявність непереборних причин, які не залежали від волі особи та об'єктивно унеможливлювали подання касаційної скарги у визначений законом строк.

Підстави, якими заявник обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, встановленого законом, зокрема, такі як листування з АТ "Укрпошта", є неповажними, носять суб'єктивний характер, не пов'язані із діями чи бездіяльністю суду, не вказують на наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали поданню касаційної скарги та не можуть бути підставами для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2021 року.

Крім того, із наданого ОСОБА_1 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи вбачається, що відповідач разом з його представником - ОСОБА_3 ознайомились з матеріалами справи, в тому числі і з оскаржуваною ухвалою апеляційного суду, 16 квітня 2021 року. Тому, враховуючи, що з моменту ознайомлення строк на касаційне оскарження сплив 16 травня 2021 року та те, що заявник подав касаційну скаргу 12 липня 2021 року, тобто через 57 днів після закінчення строку на касаційне оскарження, тому вказані причини пропуску строку на подання касаційної скарги є неповажними.

Разом з тим, у касаційній скарзі не зазначено інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про неможливість чи наявність перешкод у заявника своєчасно звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення.

Таким чином, вимоги ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2021 року належним чином виконані не були.

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі № 3236/03 "Пономарьов проти України" зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Положення аналогічного змісту містить також частина 3 статті 393 ЦПК України.

Оскільки, зазначені ОСОБА_2 підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2021 року є неповажними, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною 3 статті 393, пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук