Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.12.2020 року у справі №219/7527/16

УХВАЛА

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 219/7527/16-ц

провадження № 61-17922ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Акціонерне товариство комерційний Банк "ПриватБанк" (далі -АТ
КБ "ПриватБанк", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 18 серпня 2008 року в розмірі 44
395,46 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 6 909,40 грн, заборгованості за процентам за користування кредитом - 33 450,65 грн, заборгованості за пенею - 4 035,41 грн. В задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за пенею у розмірі 1 300,00 грн, штрафів: 250,00 грн (фіксована частина), 2 284,77 грн (процентна складова) - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2019 року заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2016 року скасовано, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання.

16 січня 2020 року до суду першої інстанції від позивача надійшов уточнений позов, в якому банк просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 серпня 2008 року в розмірі 26
401,91 грн.

Позов обгрунтований тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 18 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" (далі - Умови та Правила), "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на сайті банку, складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

У зв'язку з недотриманням позичальником взятих на себе зобов'язань, станом на 30 червня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 45 695,46 грн.

Зазначені обставини підтверджуються копією рішення суду, розрахунком заборгованості, копією заяви позичальника, витягом з Умов та Правил, копією документа, що посвідчує особу відповідача.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2020 року, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, в позові відмовлено.

Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що в Умовах та Правилах не міститься підпис позичальника, а доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості та надіслана на адресу суду виписка з рахунку не можуть слугувати підтвердженням існування боргу, оскільки вони не є первинними документами та у них не зазначено посади осіб відповідальних за здійснення такого розрахунку, відсутній особистий підпис та інші дані, що ідентифікують особу, що склала відповідний розрахунок. Крім того, АТ КБ "Приватбанк" не надав суду оригінал кредитного договору № б/н від 18 серпня 2008 року.

У грудні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частини 8 статті 394 ЦПК України.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 205/4176/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 190/1419/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 04 листопада 2020 року у справі № 534/1072/18-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17-ц, від 23 грудня 2019 року у справі № 572/1169/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 382/327/18-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 355/1091/17; суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Касаційна скарга подана на судові рішення у справі, яка в силу пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України є малозначною, проте касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Доводи касаційної скарги свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом а) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, для розгляду справи судом касаційної інстанції, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому є підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Артемівського міськрайонного суду Донецької області матеріали цивільної справи № 219/7527/16 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 18 березня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко