Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.10.2020 року у справі №760/15358/19

Ухвала

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 760/15358/19

провадження № 61-14419ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за заявою про перегляд судових рішень, ухвал ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Новофедорівської сільської ради Лахтадир Олени Василівни, третя особа - ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла його прабаба ОСОБА_3 та після її смерті відкрилася спадщина, що складається з будинку, прибудинкових споруд, земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дід ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його баба ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер його батько ОСОБА_7. В ін є єдиним спадкоємцем на вказане спадкове майно за правом представлення черги після смерті його прабаби ОСОБА_3, інші родичі не бажають приймати спадщину. На момент відкриття спадщини після смерті прабаби йому було чотири роки, а в подальшому він тривалий час проживав на значній відстані від місцезнаходження спадкового майна, тому він не міг у шестимісячний строк прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його прабаби ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що перехід права на прийняття спадщини на підставі спадкової трансмісії від спадкодавця ОСОБА_3 до спадкоємця ОСОБА_1 можливий лише у тому випадку, якщо спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, не була прийнята спадкоємцями першої черги протягом шести місяців у зв'язку з їх смертю. Разом з цим, спадкоємці після смерті ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини були живі, відсутні відомості про прийняття ними спадщини та позивачем не надано доказів на підтвердження об'єктивності причин пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3. Отже, позивачем не доведено перехід права на прийняття ним спадщини за правом представлення та відповідно до вимог закону, які регулюють умови застосування спадкової трансмісії. Крім того, позов поданий до неналежного відповідача. Також позивач передчасно звернувся з позовом до суду, оскільки письмові докази наявності відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину в матеріалах справи відсутні.

25 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень, ухвал, у якій просить здійснити перегляд постанови Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року.

Заява про перегляд судових рішень, ухвал ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Вимоги до оформлення касаційної скарги містяться у статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі Пунктом 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Подана ОСОБА_1 заява про перегляд судових рішень, ухвал не відповідає вимогам, встановленим положеннями статті 392 ЦПК України для оформлення касаційної скарги, у ній не зазначено у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із посиланням на випадки, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України (підстави касаційного оскарження).

У пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявник не виконав вимог процесуального закону щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, подана ним заява про перегляд судових рішень, ухвал підлягає поверненню заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статями 389, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву про перегляд судових рішень, ухвал, подану ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Новофедорівської сільської ради Лахтадир Олени Василівни, третя особа - ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак