Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.09.2018 року у справі №515/438/18

Ухвала

Іменем України

04 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 515/438/18

провадження № 61-42456ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 липня 2018 року у складі судді: Дрішлюка А. І., у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області 27 червня 2018 року в складі судді: Крутова О. М.: цивільну справу № 515/438/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження; розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11 липня 2018 року о 09 годині 30 хвилин в приміщенні Арцизького районного суду Одеської області, за місцезнаходженням: АДРЕСА_1; встановлено для відповідача строк для подання відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову в строк до 11 липня 2018 року, включно; встнаовлено для відповідача цей же строк для надіслання позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

ОСОБА_4 оскаржив ухвалу Арцизького районного суду Одеської області 27 червня 2018 року про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого судового засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії до апеляційного суду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 27 червня 2018 року про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого судового засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала Арцизького районного суду Одеської області від 27 червня 2018 року про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого судового засідання не входить до переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, який міститься у частині 1 статті 353 ЦПК України.

10 серпня 2018 року ОСОБА_4 звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 липня 2018 року, у якій просить постановити ухвалу про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_5 зустрічного позову ОСОБА_4, постановити ухвалу про розгляд зазначених позовів Татарбунарським районним судом Одеської області, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 16 липня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 27 серпня 2018 року ці недоліки було усунуто.

При цьому ОСОБА_4 посилається на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судді Татарбунарського районного суду Одеської області незаконно заявили самовідвід у справі і справу незаконно направлено до Арцизького районного суду Одеської області, оскільки ОСОБА_4 є людиною з інвалідністю ІІ групи, його донька ОСОБА_6 працює та утримує хвору дитину, відстань від м. Татарбунари до м. Арциз становить 25 км та між містами відсутнє пряме сполучення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Встановивши, що ухвала Арцизького районного суду Одеської області від 27 червня 2018 року про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого судового засідання не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель