Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2021 року у справі №200/14058/18

Ухвала

10 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 200/14058/18

провадження № 61-13117ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргуДержавної казначейської служби України, яка підписана представником Паращенко Юлією Олександрівною, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року в складі судді:

Федоріщева С. С., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Державної казначейської служби України, третя особа - Дніпропетровська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Держави Україна, Державної казначейської служби України, третя особа - Дніпропетровська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Державну казначейську службу України сплатити ОСОБА_1 заборгованість, що утворилася внаслідок невиконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-4709/11 від 27 грудня 2011 року з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат у розмірі 51 955,32 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-4709/11 від 27 грудня 2011 року 2 000 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2021 року у складі судді: Федоріщева С. С., судові витрати віднесено на рахунок держави.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська у справі № 2-4709/11 від 27 грудня 2011 року у розмірі 2 000
грн скасовано та у цій частині ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення компенсації моральної шкоди відмовлено.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року в іншій частині та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2021 року залишено без змін.

03 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку Державна казначейська служба України подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Паращенко Ю. О., на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року. Державна казначейська служба України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 200/14058/18 становить 116 833,32 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 200/14058/18 є малозначною у силу вимог закону.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини 2 статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга Державної казначейської служби України, яка підписана представником Паращенко Ю. О., подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній казначейській службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України, яка підписана представником Паращенко Юлією Олександрівною, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Державної казначейської служби України, третя особа - Дніпропетровська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук