Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2021 року у справі №173/48/21

Ухвала

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 173/48/21

провадження № 61-12961cк21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року у складі судді: Петрюк Т. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у складі колегії суддів: Ткаченко І.

Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М., у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11 лютого 2008 року.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року залишено без змін.

28 липня 2021 року засобами поштового зв'язку АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Криловою О. Л., на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року. АТ КБ "ПриватБанк" посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов та судові витрати покласти на відповідача.

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 173/48/21 становить 20 791,43 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 173/48/21 є малозначною у силу вимог закону.

АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судом проігнорована усталена судова практика Верховного Суду, зокрема, не взято до уваги постанови Верховного у справах 456/3643/17,759/11453/20,753/10779/16-ц, 750/6058/17-ц, 382/327/18-ц, 572/1169/17,136/840/17,358/384/19,293/599/19-ц, 534/1072/18-ц, 755/7704/15-ц, 159/2146/15-ц, 153/1334/16,724/970/20,189/2109/18. Проте АТ КБ "ПриватБанк" не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але має для банку виняткове значення, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором відносно своєчасності повернення наданих кредитних коштів тягне загрозу повернення банком залучених коштів вкладникам та ставить під загрозу репутацію банку, що перешкоджає його стабільній роботі, обмежує права та порушує майнові інтереси позивача. Проте АТ КБ "ПриватБанк" не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Оскільки вказівка на невиконання відповідачем зобов'язань за договором фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ "ПриватБанк".

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для АТ КБ "ПриватБанк".

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини 2 статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук