Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.07.2020 року у справі №226/362/19

Ухвала

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 226/362/19

провадження № 61-9593 ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, на ухвалу Донецького апеляційного суду у складі судді Тимченко О.

О.від 03 червня 2020 року про повернення апеляційної скарги у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Петренко Олесі Сергіївни,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 07 травня 2020 року закрито провадження у вказаній вище справі. Роз'яснено заявнику ОСОБА_1 право на звернення із адміністративним позовом до Донецького окружного адміністративного суду для розглядупитання стосовно оскарження дій/бездіяльності державного виконавця Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Петренко О. С. в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 19 травня 2020 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 356 ЦПК України, а саме, що ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір та надати апеляційну скаргу, яка має відповідати вимогам пункту 3 частини 2 та пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 червня 2020 року апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 07 травня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій заявник просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 03 червня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обгрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а також обмежено право заявника на справедливий суд, оскільки системою "Електронний суд" не передбачено зазначати інших учасників справи крім державного/приватного виконавця. Разом з тим, апеляційний суд помилково посилався на правовий висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 752/7347/16-ц, оскільки обов'язок сплачувати судовий збір є у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду за результатами розгляду скарги, однак скарга не була розглянута судом першої інстанції, у зв'язку з чим відсутній обов'язок сплачувати судовий збір за ухвалу суду, яка не передбачена ні ЦПК України, ні Законом України "Про судовий збір".

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно із частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення частиною 2 статті 357 ЦПК України.

Зі змісту статей 185, 357 ЦПК України вбачається, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд правильно зазначив, що посилання заявника на відсутність у положенні розділу VIII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень" обов'язку зазначати боржника та додавати для нього копії документів суперечить вимогам статті 356 ЦПК України, якою визначена форма та зміст апеляційної скарги.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору та повертаючи її з підстав неусунення недоліків, наявних у апеляційній скарзі, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про обов'язковість сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено виключний перелік об'єктів справляння судового збору, за які не передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною та касаційною скаргою.

Крім того, статтею 5 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає пільги зі справляння судового збору для певних осіб за визначеними категоріями справ чи процесуальних дій, не передбачені пільги щодо сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

З урахуванням визначення стадії виконання судового рішення як завершальної стадії судового провадження суд за результатами розгляду скарги постановляє ухвалу. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в разі подання таких скарг фізичною особою судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання до суду апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до такої скарги особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Такі висновки викладені й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18), у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №752/7347/16-ц (провадження № 61-10168сво18).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, апеляційний суд, застосувавши правильно положення статті 185 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість судового рішення, а є незгодою заявника з його змістом.

При цьому, Верховний Суд враховує, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 185, 356, 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення, то колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на ухвалу Донецького апеляційного суду від 03 червня 2020 року є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами 4 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, на ухвалу Донецького апеляційного суду від 03 червня 2020 року про повернення апеляційної скарги у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Петренко Олесі Сергіївни.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара