Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.12.2020 року у справі №303/2327/19

УХВАЛА

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 303/2327/19

провадження № 61-15576ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Сочкою Віталієм Івановичем, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися.

Позов обгрунтований тим, що 29 серпня 1998 року сторони уклали шлюб, у сторін народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10 листопада 2016 року шлюб між сторонами розірвано. Син навчається в Міжнародному Економічному Інституті в Угорщині на стаціонарній формі навчання, всі витрати з утримання спільного сина несе позивач. Відповідач, в свою чергу не бере участі в утриманні спільного сина, не оплачує його навчання, у зв'язку з чим ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, який продовжує навчатися у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10 жовтня 2019 року, залишеним без змін Закарпатським апеляційним судом від 17 вересня 2020 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до припинення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти три річного віку, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 квітня 2019 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнень за виконавчими документами не проводиться, є працездатною особою, має заощадження від реалізованого майна, яке залишилось після розірвання шлюбу, а тому має можливість допомагати утримувати сина.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 поштовим зв'язком направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, а тому відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України справа є малозначною.

У касаційній скарзі не викладено переконливих аргументів щодо обґрунтування умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд врахував: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому, за результатами чого не встановив наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, у тому числі касаційна скарга не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Сочкою Віталієм Івановичем, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібного

В. В. Яремко