Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2019 року у справі №295/7347/17

Ухвала

01 липня 2019 року

м. Київ

справа № 295/7347/17

провадження № 61-11546ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.

Житомира від 14 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в розмірі 150 848,00 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з вини водія ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1), 07 грудня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження, чим йому спричинено майнову шкоду, яку частково покриває сума страхового відшкодування, а також моральну шкоду.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 150 848,00 грн. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ФОП ОСОБА_1 у червні 2019 року засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м.

Житомира від 14 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у вищевказаній справі.

У своїй касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в розмірі 150 848,00 грн та моральної шкоди в розмірі 5
000,00 грн, що разом складає 155 848,00 грн та є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Судом апеляційної інстанції в резолютивній частині оскаржуваної постанови від 21 травня 2019 року зазначено, що вона оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Посилання заявника на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики з наведенням в якості прикладів постанови Верховного Суду від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-11799св18) та постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року (провадження № 61-31609св18), є необґрунтованими, оскільки у наведених заявником постановах Верховного Суду та оскаржуваних судових рішеннях встановлено різні фактичні обставини справ.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков