Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №754/7960/17

Ухвала

Іменем України

02 травня 2018 року

м. Київ

справа № 754/7960/17

провадження № 61-14833 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І.

М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м.

Києва від 26 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Встановив:

У червні 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7., звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

В обґрунтування позову посилалися на те, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року визнано винним відповідача за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді одного року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк один рік з випробувальним строком на один рік. Згідно із вказаним вироком 03 травня 2016 року приблизно о 21 год 50 хв. ОСОБА_4, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Братиславська в м. Києві, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги пунктів 1.3, 2.3. б, 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), під час виникнення небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_8, яка переходила проїзну частину дороги вул.

Братиславська, 3 в м. Києві, справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки, намагаючись уникнути наїзду на останню, в порушення вимог пункту 11.4 ПДР України та вимог подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки пункту 1.3 розділу 34 ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із зустрічним автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, в якому на передньому пасажирському сидінні перебувала пасажир ОСОБА_5 та малолітній ОСОБА_7, в результаті чого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вказані тілесні ушкодження завдали позивачам моральних страждань. Крім того, наслідком отриманих травм у ОСОБА_7 діагностовано: вкорочення правої нижньої кінцівки, що не є короткочасним та спливаючим, оскільки виправити його можливо за допомогою складної операції, що призводить до великих душевних страждань.

Таким чином просили стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоди в розмірі 121 600 грн та на користь ОСОБА_6, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7, моральної шкоди в розмірі 112 000 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково; стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 60 800 грн та витрати по сплаті експертизи у розмірі 1 500 грн, стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7, моральну шкоду у розмірі 56 000 грн та витрати по сплаті експертизи у розмірі 1 500 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що моральна шкода, завдана позивачам повинна відшкодовуватися виходячи із засад розумності та справедливості спираючись на практику Європейського суду з прав людини та на національну судову практику у подібних правовідносинах. Крім того, суд першої інстанції встановив розмір відшкодування виходячи також з висновків соціально-психологічного дослідження.

Постановою апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції змінено; зменшено стягнуту з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_5, моральну шкоду з 60 800,00 грн до 30 000,00 грн та стягнуту на користь ОСОБА_6 моральну шкоду з 56 000,00 грн до 25 000,00 грн; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при визначенні розміру моральної шкоди, суд першої інстанції не взяв до уваги такі обставини справи, як інвалідність відповідача, джерела його доходу, захворювання відповідача та перебування на утриманні ОСОБА_4 його матері. Таким чином, з урахуванням зазначених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції задовольняючи частково позов не керувався принципами розумності та виваженості, внаслідок чого дійшов до необґрунтованого висновку про стягнення із відповідача моральної шкоди та витрат на експертизу.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно із частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Установлено, що вироком Деснянського районного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року відповідача визнано винним за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.

Встановивши такі обставини як інвалідність відповідача, стан здоров'я, джерела доходу, суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди. Оскільки судовим вироком установлено вину відповідача, та матеріалами у справі досліджено та установлено факт моральних страждань, тому суд апеляційної інстанції, з урахуванням усіх наявних у матеріалах справи доказів, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Ухвалив:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська