Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.10.2019 року у справі №2-2427/2007

Ухвала

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 2-2427/2007

провадження №61-17056ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В., Осіяна О. М.

розглянув касаційну скаргу військової частини А0549 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А0215 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок,

ВСТАНОВИВ:

У 2007 році ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути грошову компенсацію за продовольче забезпечення.

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2007 року позов задоволено.

Стягнуто з військової частини А0549 на користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду внаслідок невидачі продовольчого пайка своєчасно у розмірі 32 054,06 грн.

Військова частина А0549 у липні 2019 рокуподала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та з підстав подання її з пропущенням строку на апеляційне оскарження.

05 серпня 2019 року військовою частиною А0549 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження заочного рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2007 року, додавши при цьому платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини А0549.

У вересні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини А0549 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року.

У касаційній скарзі військова частина А0549, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до частини 4 статті 231 ЦПК України 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому частини 4 статті 231 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У касаційній скарзі військова частина А0549 зазначає, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2007 року було пропущено з поважних причин, адже про це рішення заявник дізнався лише у 2010 році, так як вказане рішення на адресу військової частини А0549 не надходило. Після цього заявником було подано заяву про перегляд заочного рішення та апеляційну скаргу на заочне рішення суду першої інстанції, яка була повернута заявнику ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 02 березня 2011 року, про що заявник дізнався лише 17 травня 2019 року. З огляду на те, що 5 червня 2019 року у прийняті апеляційної скарги військової частини А0549 було відмовлено, а 26 червня 2019 року іншу апеляційну скаргу було повернуто, заявник звернувся з апеляційною скаргою до Вінницького апеляційного суду повторно.

Вказані доводи касаційної скарги не можуть бути прийняті судом, оскільки зі змісту оскаржуваної ухвали Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року вбачається, що суд апеляційної інстанції надав заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги і можливість надати суду докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження, яка не була використана заявником.

Апеляційний суд зазначив, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та з підстав подання її з пропущенням строку на апеляційне оскарження.

Зазначеною ухвалою апелянту було роз'яснено право подати заяву про поновлення строку із наведенням поважних причин його пропуску, а також звернено увагу на те, що у разі невиконання вимог ухвали в цій частині у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено. У серпні 2019 року військовою частиною А0549 суду було надіслано матеріали на виконання вимог апеляційного суду та усунення недоліків скарги. В обґрунтування заяви в частині поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на те, що в 2010 році ним вже подавалась апеляційна скарга з клопотанням про звільнення від сплати судового збору в задоволенні якого судом було відмовлено. Зазначає також, що апеляційна скарга подавалась військовою частиною А0549 тричі (вже у 2019 році).

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку і відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження. Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження визначається судом у кожній конкретній ситуації зважаючи на наявні докази. Заявником не було наведено достатні підстави для визнання поважним пропуск строку на касаційне оскарження. З установлених судом обставин вбачається, що заявником не вживалось достатніх заходів, для того, щоб з'ясувати стан розгляду справи та скористатись своїм правом на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга військової частини А0549 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини А0549 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А0215 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович

О. М. Осіян