Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.09.2020 року у справі №623/460/20

Ухвала

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 623/460/20

провадження № 61-12907ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Касаційного цивільного суду про порушення цивільних прав органом державної влади,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2020 року на розгляд до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 липня 2020 року у даній справі.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, викладена російською мовою, за формою і змістом не відповідала вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року її залишено без руху.

Разом з тим, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Заявникові слід було: звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень та надати належні докази на підтвердження поважності причин його пропуску; подати виправлену касаційну скаргу, викладену державною (українською) мовою, яка за формою і змістом відповідала б вимогам статті 392 ЦПК України; надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; уточнити своє ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) державною мовою; сплатити судовий збір та надати до суду відповідний документ, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. В ухвалі зазначено строк її виконання, а також попереджено ОСОБА_1 про наслідки її невиконання.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 14 вересня 2020 року отримано ОСОБА_1 29 вересня 2020 року.

06 жовтня 2020 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14 вересня 2020 року надійшла заява, у якій він зазначає, що подання ним будь-якого звернення до суду російською мовою є його конституційним правом, а спроби зобов'язати його звертатися до суду іншою мовою є порушенням Конституції України. Вважає, що вимога Верховного Суду про подання касаційної скарги державною (українською) мовою є незаконною, тому виконанню не підлягає. Вказує на те, що копії касаційної скарги та доданих до неї документів для відповідача ним не подаються, оскільки провадження у справі не відкрито, тому він являється єдиним учасником справи. ОСОБА_1 звертає увагу на правомірність свого клопотання про звільнення від сплати судового збору та зазначає, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції надіслано йому поштою 10 серпня 2020 року, тому підстав для звернення з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження немає.

Частиною 2 статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Не погоджуючись з висновком суду про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 зазначає, що отримані у 2019 році кошти в якості державної та соціальної матеріальної допомоги не являються його доходом відповідно до положень пункту 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України, тому судовий збір, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, перевищує 5% його річного доходу за 2019 рік.

Враховуючи, що зазначеною нормою Податкового кодексу України визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку оподатковуваного доходу, посилання заявника на вказану обставину є безпідставними.

Відповідно до положень частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявникові.

Оскільки на час постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Верховного Суду від 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 не виконані, недоліки касаційної скарги не усунуті, її слід визнати неподаною і повернути заявникові на підставі частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України.

Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 липня 2020 року визнати неподаною і повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов