Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2020 року у справі №501/2976/19

УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2020 року

м. Київ

справа № 501/2976/19

провадження № 61-10678ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення ОСОБА_4 про захист прав споживачів фінансових послуг,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року, ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа - державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення ОСОБА_4 про захист прав споживачів фінансових послуг.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року, яка залишена без зміни постановою Одеського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, заяву про забезпечення позову в цивільній справі № 501/2976/19 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення ОСОБА_4 про захист прав споживачів фінансових послуг - задоволено.

Заборонено суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на виселення ОСОБА_2 та членів її родини та перешкоджання їм у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1, вселення, постанову на реєстраційний облік будь-яких інших осіб за адресою спірної квартири, здачу її в оренду, лізинг, укладання, зміну та розірвання договорів із постачальниками комунальних послуг, послуг охорони до набрання законної сили рішення у цій справі по суті.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, районний суд, з висновком яким погодився апеляційний суд, виходи з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

17 липня 2020 року, засобами поштового зв'язку, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, в якій просить судові рішення скасувати, та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої та апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, не звернули уваги на те, що вжиті заходи судом неспівмірні із заявленими позовними вимогами, оскільки своїми судовим рішенням заборонили законному власнику розпоряджатися своїм майном.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та пункту 9 частини 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статтею 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ч. 1 ст. 149 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

~law15~ №9, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Судом першої та апеляційної інстанції досліджено матеріали справи та встановлено, що заборони, встановлені судом щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, зумовлено тими обставинами, що оскаржується державна реєстрація права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна, яка була проведена в позасудовому порядку та, на думку позивача, проведена з численними порушеннями чинного законодавства.

З огляду на викладене та враховуючи характер заявлених позивачем позовних вимог, судді першої та апеляційної інстанції обґрунтовано дійшли висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення заявленого позову.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності.

За правилом статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 18 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації прав та правового забезпечення ОСОБА_4 про захист прав споживачів фінансових послуг відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров