Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 09.01.2019 року у справі №592/2344/18

Ухвала31 січня 2019 рокум. Київсправа № 592/2344/18провадження № 61-1592ск19Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного судуСинельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на постанову Апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2018 року у справіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу,ВСТАНОВИВ:У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра
та Гарантія") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2про відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 8 880,24 грн.В обґрунтування позову зазначало, що 03 листопада 2015 рокуна автодорозі Н-12, Суми-Полтава, відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю транспортних засобів Peugeot, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керування ОСОБА_3, та IFA 60, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок ДТП було складено страховий акт № 1945.20615.01.01 від 04 грудня 2015 року та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 8 661,40 грн.Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2018 року позов ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довірата Гарантія" завдані збитки в порядку регресу в розмірі 7 661,40 грн.Постановою Апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2018 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ТОВ "Фінансова компанія "Довірата Гарантія" відмовлено.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У січні 2019 року до Верховного Суду надійшлакасаційна скаргаТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", в якій заявник просить скасувати постанову Апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2018 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючисьна неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.Згідно зі статтею
129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішеньта застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.Згідно з пунктом
2 частини
3 статті
389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі
ЦПК України.Відповідно до пункту
1 частини
6 статті
19 ЦПК України для цілей пункту
1 частини
6 статті
19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станомна 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина
9 статті
19 ЦПК України).Ціна позову у цій справі становить 8 880,24 грн, тобто суму, яка станомна 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн * 100 = 192 100,00 грн).Отже, справа на судове рішення, у якій подана касаційна скарга, є малозначною.
Враховуючи ціну позову і встановлені судами обставини, посилання особи, яка подала касаційну скаргу, на випадки, передбачені підпунктами "а", " в" пункту
2 частини
3 статті
389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню,є необґрунтованими.Випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.Відповідно до вимог пункту
1 частини
2 статті
394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Довіра
та Гарантія" подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.Керуючись статтею
129 Конституції України, частиною
6 , частиною
9 статті
19, пунктом
2 частини
3 статті
389, пунктом
1 частини
2 статті
394 ЦПК України,УХВАЛИВ:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"на постанову Апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2018 року
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу - відмовити.Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.Суддя: Є. В. Синельников