Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 04.11.2018 року у справі №495/3656/17 Ухвала КЦС ВП від 04.11.2018 року у справі №495/36...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.11.2018 року у справі №495/3656/17

Ухвала

Іменем України

26 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 495/3656/17

провадження № 61-42759 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І.

М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Банк Восток", ОСОБА_4, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ Оілс Україна", приватне підприємство "Юридичний Департамент "Дікон-Юг", про визнання договору іпотеки недійсним.

Встановив:

У травні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Восток" (далі - ПАТ "Банк Восток"), ОСОБА_4, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ Оілс Україна" (далі - ТОВ "ІСТ Оілс Україна"), приватне підприємство "Юридичний Департамент "Дікон-Юг" (далі - ПП "ЮД "Дікон-Юг"), про визнання договору іпотеки недійсним.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено; визнано недійсним договір іпотеки, реєстровий номер 270, укладений між ПАТ "Банк Васток" та ОСОБА_4 04 лютого 2016 року в забезпечення боргових зобов'язань ТОВ "ІСТ ОІЛС Україна", визначених умовами кредитного договору від 18 листопада 2015 року № ОК2015-0345 зі змінами згідно додаткових угод від 20 січня 2016 року, 04 лютого 2016 року та 18 квітня 2016 року; вирішено питання про розподіл судових витрат.

17 серпня 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року.

В касаційній скарзі відповідач просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи. Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що власником майна є позивач, адже жодним судовим рішенням нерухоме майно не витребовувалося у ОСОБА_4, як добросовісного набувача. Крім того, вказує на неправомірність позовних вимог, оскільки ОСОБА_5 просив визнати недійсним договір, стороною в якому він не є.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

З матеріалів касаційної скарги та судових рішень вбачається, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ПП "ЮД "Дікон Юг" заборгованість за кредитним договором від 21 грудня 2007 року № 183/07-Ф шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24 грудня 2007 року, тобто шляхом визнання за ПП "ЮД "Дікон Юг" права власності на предмет іпотеки - земельну ділянку НОМЕР_1, яка розташована за адресою: дачне товариство "Перлина" (далі - ДТ "Перлина"), (район Лиманський), смт. Затока, м.

Білгород-Дністровський (далі - земельна ділянка НОМЕР_1).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 травня 2015 року, в частині відмови в задоволені вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки - дачний будинок, загальною площею 647,9 кв. м, який розташований на земельній ділянці НОМЕР_1 скасовано, та в цій частині постановлено нове рішення, яким визнано за ПП "ЮД "Дікон Юг" право власності на дачний будинок та басейн, які розташовані на земельній ділянці НОМЕР_1.

04 лютого 2016 року між ПАТ "Банк Восток" та ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ІСТ Оілс Україна" укладено іпотечний договір, посвідчений 04 лютого 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєльтюковою Є. М., за реєстровим № 270.

Відповідно до умов зазначеного договору, ОСОБА_4 передав в іпотеку ПАТ "Банк Восток" земельну ділянку НОМЕР_1 та розташований на цій земельній ділянці дачний будинок. Право власності на вказаний будинок та земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_4 06 листопада 2015 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06 листопада 2015 року Гашовою В. В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області, за реєстровим № 756 та договору купівлі-продажу, посвідченого 06 листопада 2015 року Гашовою В.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області, за реєстровим № 755, відповідно, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Верховного Суду України від 30 березня 2016 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2014 року, рішення апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 травня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору від 04 лютого 2016 року, зареєстровано 24 грудня 2007 року.

Частиною п'ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення (частина 4 статті 631 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 -3 , 5 та 6 статті 203 ЦК України.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним - частина 1 статті 228 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити частиною 1 статті 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки на час укладення оспорюваного іпотечного договору ОСОБА_4 не був власником спірного майна, тому що єдиним власником цього майна був, з моменту виникнення цього майна, та залишається натепер, ОСОБА_5

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірне майно вибуло із власності ОСОБА_5 внаслідок визнання за ПП "ЮД "Дікон Юг" права власності на це майно на підставі судових рішень, які в подальшому були скасовані Верховним Судом України, тобто майно вибуло з власності ОСОБА_5 всупереч його волі. Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваної постанови апеляційного суду та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.

ОСОБА_4 оскаржує постанову апеляційного суду у справі про визнання договору іпотеки недійсним, тобто це є немайновою вимогою та ціна позову у вказаній справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Банк Восток", ОСОБА_4, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ Оілс Україна", приватне підприємство "Юридичний Департамент "Дікон-Юг", про визнання договору іпотеки недійсним.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати