Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 03.09.2020 року у справі №263/3076/20 Ухвала КЦС ВП від 03.09.2020 року у справі №263/30...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Ухвала

Іменем України

29 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 263/3076/20

провадження № 61-12953ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 27 липня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), заінтересована особа - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою, в якій просила визнати дії заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Воробйова В. В. щодо відкриття виконавчого провадження № 51561569 за виконавчим листом № 263/1854/15-ц неправомірними та скасувати постанову заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Воробйова В.

В. від 04 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51561569 за виконавчим листом № 263/1854/15-ц, постанову заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Воробйова В. В. від 02 серпня 2016 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить їй, як боржнику та постанову державного виконавця Чистової Г. О. від 08 жовтня 2019 року про звернення стягнення на її доходи. Також заявник просила зобов'язати заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь

Воробйова В. В. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 263/1854/15-ц, виданим Жовтневим районним судом міста Маріуполя 06 травня 2015 року, у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Скарга мотивована тим, що 06 травня 2015 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області виданий виконавчий лист у справі № 263/1854/15-ц про стягнення з неї на користь ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", заборгованості за кредитним договором в розмірі 22 567,59 доларів США. На підставі заяви представника ПАТ КБ "ПриватБанк" від 30 червня 2016 року заступником начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Воробйовим В. В. винесено постанову від 04 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51561569. Вважає, що державний виконавець неправомірно прийняв рішення про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, оскільки строк пред'явлення його до виконання закінчився

18 квітня 2016 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області

від 06 травня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено частково.

Визнано дії заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Воробйова В.

В. щодо відкриття виконавчого провадження № 51561569 за виконавчим листом № 263/1854/15-ц неправомірними.

Скасовано постанову заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Воробйова В. В. від 04 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51561569 за виконавчим листом № 263/1854/15-ц, постанову заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Воробйова В. В. від 02 серпня 2016 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, а також постанову державного виконавця Чистової Г. О. від 08 жовтня

2019 року про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1.

В іншій частині вимоги скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця залишено без задоволення.

Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 551561569 є неправомірними, оскільки виконавчий документ був прийнятий до виконання з пропуском встановленого законом строку.

Постановою Донецького апеляційного суду від 27 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області

від 06 травня 2020 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) скасовано та ухвалено нове рішення у цій частині.

Відмовлено ОСОБА_1 у визнанні дій заступника начальника Центрального ВДВС міста Маріуполь Воробйова В. В. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 51561569 за виконавчим листом № 263/1854/15-ц неправомірними, а також у скасуванні постанови заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Воробйова В. В. від 04 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 51561569 за виконавчим листом № 263/1854/15-ц, постанови заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Воробйова В. В. від 02 серпня 2016 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Чистової Г. О.

від 08 жовтня 2019 року про звернення стягнення на доходи

ОСОБА_1.

Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги ОСОБА_1, виходив з того, що висновок суду першої інстанції про неправомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови від 04 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51561569 є необґрунтованим, оскільки виконавчий лист був пред'явлений стягувачем до виконання в межах передбаченого для цього строку.

26 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 27 липня 2020 року та залишити в силі ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області

від 06 травня 2020 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1.

Касаційна скарга мотивована тим, що копія заяви АТ КБ "ПриватБанк"

від 12 травня 2015 року про відкриття виконавчого провадження та відповідь Центрального ВДВС міста Маріуполь Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) не є належними, достовірними та достатніми доказами у даній справі.

Апеляційний суд не врахував, що копія заяви ПАТ КБ "ПриватБанк"

від 12 травня 2015 року не містить реєстраційного номеру згідно журналу реєстрації ВДВС, а оригінал даної заяви не було надано для огляду. Відповідь Центрального ВДВС міста Маріуполь Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) має сумнівний характер, оскільки надана зацікавленою особою у справі, та до якої не додано копій відповідних постанов державного виконавця (про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого листа), витягу з АСВП.

Станом на 20 липня 2015 року не існувало підстав для повернення виконавчого листа у зв'язку з відсутністю у боржника майна, оскільки згідно відомостей з державного реєстру права власності та заборон відчуження нерухомого майна у боржника існувало майно, на яке могло бути звернено стягнення.

ОСОБА_1 зазначає, що на виконавчий лист № 263/1854/15-ц не містить відмітки про повернення, яка має бути засвідчена підписом державного виконавця та скріплена печаткою органу ДВС, що підтверджує те, що виконавчий лист стягувачу фактично повернутий не був, а був прийнятий державним виконавцем до виконання саме 30 червня 2016 року з пропуском строку.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

Вимоги ухвали Верховного Суду від 02 вересня 2020 року виконано.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову

у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Законом України "Про виконавче провадження" (далі-Закон № 606-XIV) від 21 квітня 1999 року в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до ~law12~, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у ~law13~ органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, ~law14~, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ~law15~, а також рішеннями, які відповідно до ~law16~ підлягають примусовому виконанню.

За змістом ~law17~ державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ~law18~ за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ~law19~ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців, інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до вимог ~law20~ строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно з ~law21~ державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим ~law22~, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, 12 травня 2015 року

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Жовтневого ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 22 567,59 доларів США, що станом

на 15 січня 2015 року складало 355 890,89 грн.

Згідно інформації Центрального ВДВС служби у місті Маріуполі Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) від 20 липня 2020 року, наданої апеляційному суду вбачається, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області

від 26 березня 2015 року. 15 травня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчих проваджень № ~organization0~ та № 47535223.20 липня 2015 року заступником начальника відділу Воробйовим В. В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

30 червня 2016 року стягувач повторно звернувся до Жовтневого ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 березня 2015 року.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що 12 травня 2015 року стягувач вперше звернувся до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 березня 2015 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання перервався, а з моменту його повернення стягувачу - 20 липня 2015 року, встановлено новий річний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, що передбачено вимогами ~law23~, дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції в частині задоволення скарги ОСОБА_1 та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на те, що державним виконавцем правомірно прийнято постанову від 04 липня

2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51561569, оскільки виконавчий лист був пред'явлений стягувачем до виконання в межах передбаченого для цього строку.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 27 липня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), заінтересована особа - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати