Історія справи

Ухвала ККС ВП від 29.09.2019 року у справі №344/10855/19

Ухвала

іменем України

27 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 344/10855/19

провадження № 51-4785ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г. М.,

суддів Булейко О. Л., Іваненка І. В.,

розглянувши касаційну скаргу потерпілого ДП ВО "Карпати" в особі представника Шкіри Н. І. на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2018 року у справі № 344/8603/18 на виробниче приміщення №4 під літерою "А", яке складається з другого та третього поверху загальною площею 4513,5 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ДП ВО "Карпати" Шкіри Н. І. на вищевказану ухвалу слідчого судді.

У касаційній скарзі представник потерпілого порушує питання про перевірку вказаної ухвали апеляційного суду в касаційному порядку, просить її скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити

з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК України.

Стаття 309 КПК України визначає перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК.

При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК, зокрема про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.

За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.

Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

За змістом частини 3 статті 309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого ніж ті, що включені до статті 309 КПК України.

На підставі наведеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про неможливість оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту накладеного на майно в апеляційному порядку.

Крім того, відповідно до ст. 422 КПК України отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Такий порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.

Разом із тим, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Верховний Суд визнав правильними такі рішення апеляційних судів.

Таке ж рішення суд апеляційної інстанції повинен постановити й у разі, якщо під час апеляційного розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

Цей висновок ґрунтується на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ст. 9 ч. 6 КПК України.

Аналогічний підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду, яка вважала за необхідне закрити касаційне провадження, відкрите за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі № 738/1482/16-к).

Таким чином, Івано-Франківський апеляційний суд, правильно встановивши в судовому засіданні, що призначена до розгляду апеляційна скарга подана на ухвалу слідчого судді, яка відповідно до положень ст. 309 КПК України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Такий висновок щодо застосування норм права, сформульовано в ухвалі об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/118.

Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ДП ВО "Карпати" в особі представника Шкіри Н. І. на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 02 серпня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Г. М. Анісімов О. Л. БулейкоІ. В. Іваненко Судді: