Історія справи

Ухвала ККС ВП від 13.04.2020 року у справі №761/3134/18

УХВАЛА

26 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 761/3134/18

провадження № 51-1762ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року,

встановив:

Засуджений ОСОБА_1, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неповноту судового розгляду, неправильно надану оцінку доказам, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати вирок місцевого суду.

Верховний Суд ухвалою від 14 вересня 2020 року касаційну скаргу засудженого, через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), залишив без руху і надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також ОСОБА_1 було роз'яснено, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

На виконання ухвали суду касаційної інстанції засуджений подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та повернути справу на новий розгляд або закрити у зв'язку з відсутністю злочину.

Однак вказаних в ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року недоліків засуджений так і не усунув.

Так, доводи касаційної скарги засудженого знову стосуються вироку суду першої інстанції, оскільки він посилається на неповноту судового розгляду, незгоду з наданою судами оцінкою доказів та заперечує правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що не є предметом перевірки суду касаційної інстанції з огляду на положення статей 433, 438 КПК.

Крім того, всупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга засудженого не містить чітких вимог до суду касаційної інстанції, з огляду на те, що ОСОБА_1 просить скасувати вирок та повернути справу на новий розгляд або закрити у зв'язку з відсутністю злочину. Проте така вимога є неконкретною, до того ж не зазначено, яке рішення необхідно прийняти касаційному суду щодо ухвали апеляційного суду.

Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній чітко викладених вимог, які б узгоджувалися з положеннями ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху.

З огляду на викладене, оскільки засуджений ОСОБА_1 не усунув недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, Верховний Суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК вважає за необхідне повернути його касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року разом з усіма доданими до цієї скарги матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович І. В. Іваненко С. Б. Фомін