Історія справи

Ухвала ККС ВП від 14.08.2019 року у справі №753/16789/17

Ухвала

іменем України

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 753/16789/17

провадження № 51-3983 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої Крет Г. Р.,

суддів Стефанів Н. С., Шевченко Т. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 липня 2019 року щодо нього.

встановив:

Засуджений звернувся із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Ухвалою Суду від 14 серпня 2019 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і встановлено строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Також засудженому роз'яснено, що в разі невиконання цих вимог у встановлений строк, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

У межах наданого строку засуджений повторно звернувся до Суду, проте в повній мірі не усунув недоліків зазначених в ухвалі.

У силу ст. 433 КПК касаційний суд не перевіряє правильності установлених фактичних обставин кримінального провадження, а при вирішенні справи виходить з обставин, установлених у вироку. За положеннями ч. 1 цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У новій касаційній скарзі засудженим знову не наведено обґрунтування допущення судами таких істотних порушень норм права, які могли б тягнути за собою обов'язкове скасування оспорюваних судових рішень на підставах, передбачених

пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 438 КПК. Крім того, доводи засудженого фактично зводяться до невідповідності висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Недодержання ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. За таких обставин Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.

Зазначене рішення не позбавляє права засудженого на нове звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою в порядку, передбаченому КПК. У разі пропуску строку на касаційне оскарження особа відповідно до правил КПК має подати клопотання про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.

Водночас Суд роз'яснює, що для отримання правової допомоги засуджений може звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в порядку, передбаченому Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу".

Враховуючи наведене та керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Дарницького районного суду м.

Києва від 05 квітня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 липня 2019 року щодо нього разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. Р. Крет Н. С. Стефанів Т. В. Шевченко