Історія справи

Ухвала ККС ВП від 09.03.2020 року у справі №456/1742/18

Ухвала

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 456/1742/18

провадження № 51-1177ск20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Шевченко Т. В.,

суддів Григор'євої І. В., Крет Г. Р.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року,

встановив:

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області

від 21 червня 2018 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали та повернуто його апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 висуває вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що на порушення вимог кримінального процесуального закону його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження було розглянуто колегією суддів, а не суддею-доповідачем одноособово.

Перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційна скарга повертається, якщо вона, зокрема, подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Частиною 4 ст. 31 КПК встановлено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, крім випадків, передбачених ч. 12 цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи.

За пунктом 2 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, ОСОБА_1 копію ухвали

від 04 жовтня 2018 року отримав цього ж дня, що підтверджується його розпискою, наявною в матеріалах провадження. Однак подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу лише 16 вересня 2019 року. При цьому як причину пропуску строку зазначив звернення ним до Міністерства юстиції України.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не зазначив причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, які б суд міг визнати поважними, внаслідок того, що вони позбавляли його можливості вчасно подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Отже, апеляційний суд, установивши, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано з пропущенням строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та відсутні підстави для його поновлення, прийняв законне рішення про повернення його апеляційної скарги.

Доводи ОСОБА_1, наведені в касаційній скарзі, щодо незаконності оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції внаслідок постановлення цього судового рішення колегією суддів, а не суддею-доповідачем одноособово є необґрунтованими.

Оскільки п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що питання про поновлення процесуального строку за клопотанням особи вирішує суд апеляційної інстанції, то з огляду на положення ч. 4 ст. 31 КПК склад суду, яким було постановлено оскаржену ухвалу, є законним.

Таким чином, у касаційній скарзі ОСОБА_1 не наведено переконливих доводів на спростування висновків апеляційного суду, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали немає.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 листопада

2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Т. В. Шевченко І. В. Григор'єва Г. Р. Крет