Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.11.2019 року у справі №916/1241/19
Ухвала КГС ВП від 26.11.2019 року у справі №916/1241/19

УХВАЛА

22 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1241/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л. В. - головуючий, судді -Кондратова І. Д., Ткач І. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім",

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Бездоля Д. О.)

від 08.07.2019,

та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Філінюк І. Г., судді - Лавриненко Л. В., Таран С. В. )

від 17.10.2019,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія", AZARA - GROUP GEORGIA LLC

про стягнення 29 428,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2019, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №916/1241/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія", AZARA - GROUP GEORGIA LLC про стягнення 29 428,67
грн відмовлено повністю.

07.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім", звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від
08.07.2019 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №916/1241/19 Господарського суду Одеської області.

Право касаційного оскарження судового рішення у малозначній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім" обґрунтовує тим, що предметом спору у цій справі є понесені ТОВ "Клевер Тім" як експедитором по договору - дорученню додаткові витрати за свого клієнта з оплати демереджу, що має виняткове значення для скаржника як суб'єкта господарювання у сфері надання послуг з транспортного експедирування вантажів своїх клієнтів від їх імені, за їх дорученням та за їх рахунок і стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки питання виникнення й оплати демереджу не завжди залежить від наявності вини сторін по договору (експедитора та клієнта) та насамперед є ризиком (додатковою витратою) саме власника вантажу.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення збитків у розмірі 29 428,67 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №916/1241/19 є малозначною. Подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наведені позивачем доводи в обґрунтування наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими.

По суті всі доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи та в цілому до заперечення результату розгляду справи судами попередніх інстанцій. Твердження заявника, що рішення суду за наслідками розгляду цієї скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики є безпідставними, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного та відсутністю вагомих аргументів заявника на підтвердження його доводів щодо наявності підстав, що підпадають під дію підпунктів а) і в) пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №916/1241/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/1241/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №916/1241/19 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді І. Кондратова

І. Ткач