Історія справи

Ухвала КГС ВП від 19.07.2020 року у справі №905/2202/19

УХВАЛА

21 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/2202/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Мар'їнського районного центру зайнятості

на рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2020 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020

за позовом керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Мар'їнської районної державної адміністрації

до: Мар'їнського районного центру зайнятості;

Відділу освіти Мар'їнської районної державної адміністрації

про визнання недійсним договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2020 (згідно з відмітками на конверті) Мар'їнський районний центр зайнятості (далі - Мар'їнський РЦЗ, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 (дата складення повного тексту постанови - 12.06.2020) зі справи № 905/2202/19; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2020 касаційну скаргу залишено без руху, оскільки скаржником в порушення вимог пункту 5 частини 1 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не зазначено підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга із посиланням на відповідний пункт частини 2 статті 287 ГПК України; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.

30.07.2020 (згідно відмітки на конверті) скаржник звернувся до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду із доповненням до касаційної скарги, на виконання вимог ухвали від 17.07.2020. Водночас зазначена заява повторно оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, оскільки не містить жодної з передбачених абзацом першим частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Предметом даної касаційної скарги є рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2020 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України.

Згідно з абзацом першим частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 287 ГПК України.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України підстави (підстав).

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, в ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, в ній зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин 1 , 3 статті 310 ГПК України. При цьому в разі звернення з касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися.

Колегія суддів Касаційного господарського суду звертає увагу скаржника, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов'язок належного обґрунтування взаємозв'язку між неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України, з урахуванням частин 1 , 3 статті 310 ГПК України.

З перевірки форми та змісту касаційної скарги та доповнення до неї на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що доводи, викладені у зазначених документах, зводяться до цитування окремих норм Цивільного кодексу України, Законів України: "Про торгово-промислові палати в Україні", "Про освіту", "Про зайнятість населення" та ГПК України. Мар'їнським РЦЗ не наводиться обґрунтування того порушення, яких саме норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (відсутні обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів), та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази судом не досліджені, та які могли б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

До того ж посилання скаржника на ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права не є очевидним та явним виконанням ним приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були досліджені судами попередніх інстанцій, і що, з огляду на статус Верховного Суду та його повноваження, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Однак при цьому колегія суддів Касаційного господарського суду підкреслює, що відповідно до імперативного змісту норм ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та визначених судом строків на усунення її недоліків.

Таким чином, протягом встановленого вказаним Судом строку Мар'їнським РЦЗ не усунуто недоліків поданої ним касаційної скарги. Наведене є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми та змісту.

Поряд із цим Верховний Суд нагадує, що відповідно до змісту частини 8 статті 174 ГПК України скаржник не позбавлений права повторного звернення з касаційною скаргою в загальному порядку після усунення її недоліків.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною 5 статті 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Мар'їнського районного центра зайнятості на рішення господарського суду Донецької області від 24.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 зі справи № 905/2202/19 повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко