Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.07.2020 року у справі №911/2234/18

УХВАЛА

16 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/2234/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л. В. - головуючий, судді - Губенко Н. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1",

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Конюх О. В. )

від 14.01.2020,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Євсіков О. О., судді - Корсак В. А., Попікова О. В. )

від 11.06.2020,

у справі за позовом Київського геріатричного пансіонату

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1"

про стягнення 66 887,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №911/2234/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" на користь Київського геріатричного пансіонату 66 887,11 грн збитків та 1762,00 грн судового збору.

30.06.2020 ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №911/2234/18 до суду касаційної інстанції.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 66 887,11 грн збитків, завданих невиконанням договору №03/02 від 19.02.2018 про постачання теплової енергії, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (210 200,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №911/2234/18 є малозначною.

Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника, що справа №911/2234/18 розглядалася судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження, а тому вона не є малозначною є безпідставними. Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, саме ціна позову є визначальним критерієм малозначності справи, а тому розгляд судом першої інстанції цієї справи в загальному позовному провадженні не спростовує її малозначність.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного та відсутністю доводів скаржника щодо наявності підстав, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №911/2234/18, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №911/2234/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №911/2234/18 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Кондратова