Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.08.2020 року у справі №908/1214/19

УХВАЛА

30 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1214/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Могила С. К.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглядаючи касаційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу міста Запоріжжя на постанову Центрального апеляційного господарського суду від
17.06.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Запоріжжя, за участю Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України про визнання правочину недійсним,

за участю представників:

позивача - Сахевич Н. І.,

відповідача - не з'явилися,

прокуратури - Міхед О. В,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" (далі - ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (далі - КЕВ м. Запоріжжя) про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від договору № 23з від
23.08.2018, вчиненого Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя та оформленого листом за вих. № 540 від 21.02.2019 про розірвання договору № 23з від 23.08.2018.

Позов подано на підставі статей 16, 202, 203, 215, 525, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 (суддя Мірошніченко М. В. ) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд, приймаючи рішення, виходив з того, що у статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено порядок дій сторін при зміні або розірванні господарського договору, отже відповідач направивши на адресу позивача повідомлення від 21.02.2019 за вих. № 540 про одностороннє розірвання договору від 23.08.2018 № 23з з 21.02.2019, яке за своєю суттю є пропозицією розірвати вказаний договір, та не отримавши відповіді на вказане повідомлення, мав право звернутися до суду з відповідним позовом. Однак своїм правом не скористався. Договір у судовому порядку не розірваний.

Таким чином, пропозиція відповідача від 21.02.2019 № 540 про розірвання договору від 23.08.2018 № 23з не тягне за собою жодних юридичних наслідків для позивача у вигляді припинення прав та обов'язків сторін за договором, а сам договір є чинним.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2020 (колегія суддів у складі: Березкіна О. В., Антонік С. Г., Дармін М. О.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, визнано недійсним односторонній правочин про відмову від договору № 23з від 23.08.2018, вчинений КЕВ м.

Запоріжжя та оформлений листом за вих. № 540 від 21.02.2019 про розірвання договору № 23 з від 23.08.2018.

Постанова мотивована тим, що відповідно до частини 7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Розірвання договору, за загальним правилом, може відбуватись лише за згодою сторін або за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором.

Водночас, одностороння відмова від договору може мати місце лише у випадку, якщо таке право передбачено законом або умовами договору.

Договором сторони не передбачили можливість відмови від договору в односторонньому порядку, відповідачем не надано жодного доказу порушення позивачем умов договору, тому відповідач, вчинивши односторонній правочин щодо відмови від договору, порушив встановлений законом порядок припинення правовідносин, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання правочину щодо односторонньої відмови від договору, недійсним.

КЕВ м. Запоріжжя у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема статті 651 ЦК України, статті 188 ГК України, а також невзяттям судом до уваги, що спірним договором передбачена можливість одностороннього розірвання договору без звернення до суду.

Скаргу подано на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення не врахував висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.04.2013 у справі № 35/5005/2157/2012.

ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційної інстанції залишити без змін. Заявник наголошує, що умовами договору не передбачена можливість односторонньої відмови від договору в порядку частини 3 статті 651 ЦК України. Також зазначає, що постанова у справі № 35/5005/2157/2012, на яку посилається скаржник, не могла бути врахована апеляційним судом, оскільки правовідносини у цій справі і справі що розглядається не є подібними.

Розглядаючи касаційну скаргу КЕВ м. Запоріжжя, Верховний Суд з'ясував, що
02.04.2013 у справі № 35/5005/2157/2012 було прийнято постанову Вищим господарським судом України, проте постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини 4 статті 236 ГПК України, а відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а не Вищого господарського суду України. При цьому встановлено, що справа № 35/5005/2157/2012 у Верховному Суді не переглядалася, інших доводів касаційна скарга не містить.

Таким чином наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, під час розгляду справи не отримала підтвердження.

Статтею 296 ГПК України визначені підстави для закриття касаційного провадження.

Втім, хоча стаття 296 ГПК України не містить такої підстави для закриття касаційного провадження, як помилково відкрите, однак у даному випадку процесуально вірними будуть дії суду щодо закриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Квартирно - експлуатаційного відділу міста Запоріжжя на постанову Центрального апеляційного господарського суду від
17.06.2020 у справі № 908/1214/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя С. Могил