Історія справи
Ухвала КГС ВП від 01.05.2019 року у справі №910/13977/18

УХВАЛА26 квітня 2019 рокум. КиївСправа № 910/13977/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (головуючий суддя Калатай Н. Ф., судді Мартюк А. І., Зубець Л. П. ) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 (суддя Сташків Р. Б. ) у справі № 910/13977/18за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль"до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 118 174,80 грн,ВСТАНОВИВ:08.04.2019 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" через Північний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у справі № 910/13977/18.17.04.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" на адресу Касаційного господарського суду надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 910/13977/18. Заперечення мотивоване тим, що дана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, скаржник ставить на розгляд касаційного суду питання, що потребує дослідження та оцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та має індивідуальний характер. Крім того, позивач вважає застосування усіх положень норм матеріального права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.
Статтею
129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.За приписами пункту
1 частини
1 статті
293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Відповідно до пункту
2 частини
3 статті
287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
3 статті
287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.Згідно з частиною
5 статті
12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною
5 статті
12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.За змістом частиною
5 статті
12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.Предметом позову у справі № 910/13977/18 є стягнення 118 174,80 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн станом на 2019 рік), а тому у розумінні
Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) справа № 910/13977/18 є малозначною.Водночас у пункті
2 частини
3 статті
287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункті
2 частини
3 статті
287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "а" пункту
2 частини
3 статті
287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник у поданій касаційній скарзі зазначає, що розгляд касаційної скарги на оскаржувані судові рішення має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики Господарськими судами України, оскільки судами попередніх інстанцій порушенні норми діючого транспортного законодавства, а саме "Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України", "Порядок направлення вагонопотоків та організації їх у вантажні поїзди на залізницях України на 2017-2018 р. р." та "Правил оформлення перевізних документів".Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки доводи скаржника у поданій касаційній скарзі по суті зводяться до дослідженню та оцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та має індивідуальний характер.
Суд зазначає, що в силу приписів частини
2 статті
300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів Судом не приймаються.При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа
"Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (
Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/13977/18 Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від20.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 на підставі пункту
1 частини
1 статті
293 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями
12,
234,
287,
293 Господарського процесуального кодексу України, судУХВАЛИВ:1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/13977/18 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у вказаній справі.2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжного доручення № 1716747 від01.04.2019 на суму 3842,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Головуючий Суховий В. Г.Судді Берднік І. С.Міщенко І. С.