Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.09.2020 року у справі №240/8812/19

УХВАЛА

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 240/8812/19

адміністративне провадження № К/9901/22699/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 в частині задоволених позовних вимог у справі №240/8812/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування вимоги,

УСТАНОВИЛ:

07.09.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
27.07.2020 частині задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області у якому просив:

- визнати протиправним бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не направлення довідки про зняття його з обліку як платника податків за ф. № 12-ОПП, до органу, що здійснив реєстрацію.

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від
21.11.2018 №Ф-17378У, винесену Головним управлінням ДФС у Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
27.07.2020 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 22 листопада 2019 року № Ф- 17378У про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 15819 грн.54коп.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не направлення довідки про зняття його з обліку як платника податків за ф. № 12-ОПП, до органу, що здійснив реєстрацію відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача було зареєстровано, як фізичну особу-підприємця, та з 26.02.2003 взято на облік в податкових органах.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 21.11.2018 № Ф-17378-52У у розмірі 15819,54 грн.

Крім того, вбачається, що позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Коростенський щебзавод" та отримує там заробітну плату з якої сплачується ЄСВ та військовий збір, зокрема і за період 2017-2018 років.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийнята Головним управлінням ДПС у Житомирській області вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 21.11.2018 № Ф-17378-52У на суму 15819,54 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Головне управлінням ДПС у Житомирській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 в частині задоволених позовних вимог у справі №240/8812/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від
14.11.2019 № 294-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від
21.11.2018 № Ф-17378-52У у розмірі 15819,54 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 в частині задоволених позовних вимог у справі №240/8812/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
27.07.2020 в частині задоволених позовних вимог у справі №240/8812/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова