Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.02.2019 року у справі №810/3476/18

УХВАЛА

25 лютого 2019 року

Київ

справа №810/3476/18

адміністративне провадження №К/9901/4539/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 810/3476/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідраком -Україна" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та касування податкових повідомлень -рішень,

УСТАНОВИЛ:

15.02.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідраком-Україна" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2018 №0019061414.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, у задоволені позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідраком-Україна" є юридичною особою з 17.05.2011 року.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво інших гумових виробів (основний), код КВЕД 22.29; виробництво інших виробів із пластмас, код КВЕД
24.20; виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі, код КВЕД
25.62.; механічне оброблення металевих виробів, код КВЕД 45.31.

Податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідраком-Україна", з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариствмо з обмеженою відповідальністю "Бромелінг" за період - з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.06.2018 року №472/10-36-14-14/37606365.

На підставі акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0019061414 від 22.06.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 74 631 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 658 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головне управління ДФС у Київській області не ставило під сумнів достовірність даних, які містяться в первинних бухгалтерських документах, а також не зазначало про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів, тощо.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те що, дійсність та фактичність господарських операцій позивача, з яких він сплачував податок на додану вартість та формував податковий кредит підтверджуеться відполвідним переліком первинних документів.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 22.06.2018 №0019061414 є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Київській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 810/3476/18, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове судове рішення, згідно з яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 810/3476/18 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2018 №0019061414 у розмірі 74631,00грн.

Отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 810/3476/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 810/3476/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

І.А. Гончарова

І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду