Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2021 року у справі №260/1741/20

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 260/1741/20

адміністративне провадження № К/9901/1523/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 260/1741/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

14 січня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
12.01.2021).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 14.04.2020 р. №901 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Ужгородського РВП та Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 14.04.2020 р. №87о/с по особовому складу, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліції" за п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Поновлено ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на займаній на час звільнення посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 15 квітня 2020 року.

Стягнуто з Головного управління національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913, місцезнаходження: вул. Ференца Ракоці, буд. 13, м.

Ужгород, Закарпатська область, 88000) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 62685,20 грн. (Шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять гривень 20 коп. ) з відрахуванням податків та зборів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на займаній на час звільнення посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 14034,00
(Чотирнадцять тисяч тридцять чотири гривні) грн. звернуто до негайного виконання.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року було скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 260/1741/20 та ухвалено постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, позивач не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, позивач зазначає про неврахування правових позицій Верховного Суду, викладених у справі №825/598/17 та №459/2618/17 в частині застосування трудового законодавства для оцінку поважності причин невиходу на службу при кваліфікації дії як прогул.

Суд вказує, що позивач не навів та не обґрунтував, застосування яких норм права викликають необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, не зазначено, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин, скаржником не обґрунтовано.

Позивач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич В. Е. Мацедонська Н. В. Шевцова