Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.05.2019 року у справі №808/2037/18

УХВАЛА

23 травня 2019 року

Київ

справа №808/2037/18

адміністративне провадження №К/9901/14131/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №808/2037/18 за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Мелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

16 травня 2019 року заявники звернулись до суду касаційної інстанції з даною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №808/2037/18 (надіслано засобами поштового зв'язку 14.05.2019 року).

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно ч.1 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч.1 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Приписами пункту 8 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є типові справи.

Типові справи, в розумінні пункту 21 частини 1 статті 4 КАС України, є справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Так, предметом розгляду в цій справі є визнання протиправною відмови відповідача у видачі ОСОБА_2 віку паспорта громадянина України у формі книжечки; зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України у формі книжечки.

Суд зазначає, що в аналогічних правовідносинах сформований правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 вересня 2018 року по адміністративній справі № 806/3265/17, що дозволяє віднести справу №808/2037/18 до типових справ, оскільки в них відповідачем є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги. При цьому, враховуючи те, що відповідачем не було здійснено перевірку документів, які необхідно подати для оформлення паспорту та які фактично подавалися позивачами (позивачами не було наданих усіх документів, які визначені законодавством та які необхідні для вирішення питання щодо видачі паспорту громадянина України) та приймаючи до уваги те, що повноваженнями щодо перевірки таких документів наділений саме відповідач, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачів про видачу паспорту із урахуванням висновків суду, які зроблені під час розгляду цієї справи. Отже, в даній справі та зразковій адміністративній справі були встановлені різні обставини, які не вплинули на однаковість підстав виникнення даного спору, а саме, відмову відповідача видати паспорт у формі паспортної книжечки, тому вона вірно була віднесена судами попередніх інстанцій за всіма ознаками до типових адміністративних справ.

Разом з тим, скаржником в касаційній скарзі не вказані доводи, що свідчать про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено імперативну норму, яка визначає, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №808/2037/18 за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Мелітопольського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова