Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2019 року у справі №9901/516/19

УХВАЛА

25 вересня 2019 року

Київ

справа №9901/516/19

адміністративне провадження №П/9901/516/19

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Калашнікова О. В., перевіривши матеріали позовної заяви народного депутата України IX скликання Деркача Андрія Леонідовича до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України Разумкова Дмитра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною, визнання постанови Верховної Ради України протиправною та обрання ефективного засобу захисту прав,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції із позовом до Верховної Ради України (надалі також - ВР України), Голови Верховної Ради України Разумкова Дмитра Олександровича (надалі також - Голова ВР України), в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність Голови ВР України в частині нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 19 серпня 2019 року про включення позивача до складу Комітету з питань бюджету та зобов'язати Голову ВР України розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2019 року про включення його до складу Комітету ВР України з питань бюджету;

-визнати постанову ВР України від 29 серпня 2019 року № 1077 протиправною та нечинною в частині невключення народного депутата України ОСОБА_1 до складу Комітету з питань бюджету;

-захистити права ОСОБА_1, обравши ефективний засіб захисту прав за наслідками визнання протиправною постанови ВР України від 29 серпня 2019 року № 1077 в частині.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет її відповідності нормам статей 160, 161, 172, 266 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), приходжу до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги до ВР України та Голови ВР України.

Глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції. Зазначена глава КАС України також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних судів.

Згідно з частиною 4 статті 22 та статтею 266 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Наведений у зазначеній статті перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відтак, Верховному Суду як суду першої інстанції, з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22, 27 та 266 КАС України, підсудні лише ті із заявлених позивачем позовних вимог, які звернені до ВР України.

Водночас, статтею 20 КАС України визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.

Із адміністративного позову вбачається, що позивачем об'єднано позовні вимоги до ВР України, які, з урахуванням дотримання інстанційної підсудності, визначеної статтею 22 КАС України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і позовні вимоги до Голови ВР України, які підсудні Окружному адміністративному суду міста Києва.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В свою чергу, частиною 5 статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної інстанційної підсудності.

Відповідно до частини 6 статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

За таких обставин в даному випадку роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції є неможливим, оскільки вимоги ОСОБА_1, заявлені до Голови ВР України не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Дана правова позиція узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 9901/8/19.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, за правилами пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню особі яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 266 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву народного депутата України IX скликання ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України Разумкова Дмитра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною, визнання постанови Верховної Ради України протиправною та обрання ефективного засобу захисту прав, повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.............

О. В. Калашнікова,

Суддя Верховного Суду