Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №1340/3847/18

УХВАЛА

18 квітня 2019 року

Київ

справа № 1340/3847/18

адміністративне провадження № К/9901/9720/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 1340/3847/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 10.04.2018 № 0025194001, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на суму 17000 грн. 00 коп. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі п.п.
54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 1340/3847/18 позов задоволено повністю.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з даною касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суд першої інстанцій, згідно його рішення від 04.09.2018, відніс справу до категорії незначної складності, розглянувши позов ОСОБА_3 у порядку спрощеного позовного провадження. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.

Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі № 1340/3847/18, прийнятого в порядку спрощеного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 1340/3847/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

Судді Верховного Суду