Історія справи

Постанова ВАСУ від 16.01.2014 року у справі №2а-36/09
Ухвала КАС ВП від 23.01.2019 року у справі №2а-36/09

УХВАЛА

23 січня 2019 року

м. Київ

справа №2а-36/09

адміністративне провадження №Зн/9901/18/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Гриціва М.І., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від
16.01.2014р. у справі за його позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Херсонській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача по встановленню доплати в розмірі від 25 до 50% від суми пенсії, яка могла бути нарахована, та премії;

- зобов'язати ДПА у Херсонській області перерахувати його заробітну плату за період з жовтня 2003 року по 07 жовтня 2004 року, додатково включивши до неї щомісячну доплату в розмірі 50% від суми пенсії, яка б могла бути нарахована;

- визнати право на отримання надбавки за безперервну службу з 01 липня 2003 року та зобов'язати ДПА у Херсонській області перерахувати його заробітну плату за період з 11 липня 2003 року по 01 вересня 2004 року, додатково включивши до неї щомісячну надбавку за безперервну службу у розмірі 50% до грошового забезпечення;

- зобов'язати ДПА у Херсонській області перерахувати його заробітну плату за період з 11 січня 2001 року по 07 жовтня 2004 року, додатково включивши до неї щомісячну премію у розмірі 33,3% від фонду оплати праці; перерахувати розмір вихідної допомоги, додатково включивши у розрахунок щомісячну доплату від суми пенсії і премію;

- виплатити позивачу різницю між перерахованою і фактично наданою заробітною платою за період з 01 січня 2001 року по 07 жовтня 2004 року, а також виплатити різницю між перерахованою і фактично наданою вихідною допомогою;

- видати довідку про грошове забезпечення позивача, для перерахунку пенсії станом на 01 травня 2007 року, додатково включивши в неї надбавку за безперервну службу у розмірі 50 відсотків до грошового забезпечення та направити її до ГУПФ України в Херсонській області для здійснення перерахунку пенсії з 01 травня 2007 року;

- видати новий грошовий атестат на ім'я позивача, включивши до нього доплату в розмірі 50% від суми пенсії, яка б могла бути нарахована та премію у розмірі 33,3% від фонду оплати праці;

- на підставі нового грошового атестату розрахувати розмір пенсії позивача та видати нові довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за весь час його перебування на пенсії і направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області для здійснення відповідних перерахунків і виплат, встановити відповідні строки виконання судового рішення.

Постановою Дніпровського районного суду міста Херсона від 02.04.2009р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
29.03.2011р., позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність ДПА у Херсонській області по встановленню ОСОБА_1 премії, передбаченої пп. "2" п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року №1592 з 01 березня 2003 року; зобов'язано ДПА у Херсонській області встановити позивачу з 01 квітня 2003 року щомісячну премію у розмірі 33,3% до грошового забезпечення. Зобов'язано ДПА у Херсонській області перерахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01 квітня 2003 року по 07 жовтня 2004 року додатково включивши у розрахунок премію та платити різницю між перерахованою і фактично наданою заробітною платою; зобов'язано ДПА у Херсонській області перерахувати ОСОБА_1 розмір вихідної допомоги при звільненні на пенсію, додатково включивши у розрахунок премію та виплатити різницю між перерахованою і фактично наданою вихідною допомогою; зобов'язано ДПА у Херсонській області видати новий грошовий атестат на ім'я ОСОБА_1, включивши до нього премію у розмірі 33,3% від фонду оплати праці; зобов'язано ДПА у Херсонській області на підставі нового грошового атестату розрахувати новий розмір пенсії позивача та видати нові довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за весь час його перебування на пенсії і направити їх до ГУПФ України в Херсонській області для здійснення пенсійних виплат. Виплатити позивачу різницю між перерахованою і наданою сумою пенсії з 07 жовтня 2004 року до моменту перерахунку; зобов'язано ДПА у Херсонській області видати на ім'я ОСОБА_1 довідку про його грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 травня 2007 року, додатково включивши в неї надбавку за безперервну службу у розмірі 50 відсотків до грошового забезпечення та направити вказану довідку до ГУПФ України в Херсонській області для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2007 року. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014р. постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.04.2009р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011р. скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Херсонській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

У серпні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністратвного суду України із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 16.01.2016р., в якій просив скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014р., та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги щодо перерахунку пенсії з врахуванням надбавки за безперервну службу у розмірі 50% станом на 01.05.2007р.

Як на правову підставу для перегляду постанови суду касаційної інстанції від
16.01.2014р. за нововиявленими обставинами позивач посилається на п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 245 КАС України (в редакції, чинній на час звернення із заявою).

В обгрунтування заяви зокрема посилався на те, що 11.08.2016р. - після отримання копій протоколів про перерахунок пенсії, йому стало відомо, станом на
01.04.2006р., 01.07.2006р., 01.10.2006р., 01.01.2007р., 01.04.2007р. надбавку за безперервну службу продовжували включати до складу його пенсії, що в свою чергу спростовує висновки суду касаційної інстанції стосовно того, що з 01.04.2006р. вказана надбавка виключена з грошового забезпечення пенсіонерів у зв'язку з вратою чинності указами Президента, якими така виплата регулювалась. Крім того вказаними протоколами спростовуються висновки суду щодо істотного збільшення розміру його пенсії після виключення зазначеної надбавки, оскільки пенсія навпаки істотно зменшилась.

Крім того посилається на те, що колегією суддів Вищого адміністративного суду України під час касаційного перегляду справи невірно застосовано норми матеріального права та здійснено посилання на нормативні акти, які не підлягали застосуванню для визначення розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії військовослужбовцям.

Також позивач посилається на правові позиції Верховного Суду України, викладені у рішеннях від 28.03.2013р. №21-433а12, від 01.11.2006р. №21-490во06, від
28.08.2007р. №21-1345во06, а також на рішення ВАСУ від 01.03.2011р. №К-12848/09 та від 29.03.2012р. №К-6031/09, в яких суди, на його думку, розглядаючи схожі за предметом спору судові справи, дійшли протилежних висновків, ніж у даній справі.

Крім того, нововиявленою обставиною в розумінні ч. 3 ст. 245 КАС України (в редакції до 15.12.2017р. ), на думку позивача, є внесені Законом України від
08.07.2011р. "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ зміни до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII, про що він дізнався у серпні 2016 року під час підготовки заяви.

Також в заяві позивач просив на підставі ст. 55 КАС України (в редакції до
15.12.2017р. ) замінити відповідача на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2016р. відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014р.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції ~law12~) справа № 826/23590/15 передана до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заява про перегляд за нововоявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014р. задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення із заявою) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення із заявою) визначено, що однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до частини 3 вказаної статті перегляд судових рішень за нововиявленими обставина ми в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Аналогічні за змістом положення викладено в пункті 1 частини 1 статті 361 Кодексі адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Згідно із частиною 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є факт того, що такі обставини не були відомі і не могли бути відомі на момент ухвалення судового рішення відповідному суду та хоча б одній із осіб, яка брала участь у справі.

Таким чином, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, або які могли бути встановлені під час ухвалення судового рішення, яке заявлене до перегляду.

З матеріалів справи вбачається, що протоколи про перерахунок пенсії за 2005-2007 рока, на які позивач посилається в обгрунтування заяви про перегляд, знаходились в матеріалах справи і були відомі сторонам та суду на час вирішення справи та прийняття рішення, яке просить позивач переглянути, в зв'язку з чим такі протоколи не відповідають поняттю нововиявлених обставин і не можуть бути підставою для перегляду судових рішень.

Доводи заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014р. за нововиявленими обставинами свідчать про його фактичну незгоду з висновком суду касаційної інстанції щодо відмови у задоволенні його позовних вимог.

Посилання ж позивача на неоднакове, на його думку, застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, за правилами статті 361 КАС України не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововияленими обставинами.

Відповідно до п.1 ч. 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 361,368,369, пп. 6 п. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції ~law13~, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014р., залишити без задоволення, а постанову Вищого адміністративного суду України 16.01.2014р. - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді

О.П. Стародуб

М.І Гриців

В.М. Кравчук