Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.05.2019 року у справі №826/16323/18

УХВАЛА

21 травня 2019 року

Київ

справа №826/16323/18

касаційне провадження №К/9901/13535/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №826/16323/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" у жовтні 2018 року звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2018 вих. №2226/10/26-55-08-05;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць лютий 2018 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 13.03.2018.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17.01.2019 позовні вимоги залишив без задоволення.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.04.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2019 змінив в частині мотивування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" 10.05.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/16323/18 є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2018 №2226/10/26-55-08-05, зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць лютий 2018 року з додатками та доповненнями до неї Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 13.03.2018.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано роз'яснень щодо подання податкової звітності платником податків, якому анульовано свідоцтво, а тому така декларація не може бути визнана прийнятою. Позивачем порушено порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року, оскільки останнім порушено порядок її направлення, а саме: особисто у паперовій формі, замість електронної форми, що є також підставою для визнання її неприйнятою.

Суд апеляційної інстанції змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивування, виходив з того, що судовим рішенням у справі № 826/15293/16, яке набрало законної сили, встановлено, що рішення відповідача № 485/26-55-12-05 від
25.05.2016 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Нікея-ЛТД" є протиправним та скасовано, а тому дійшов вірного висновку, що підстави для відмови у прийнятті податкової звітності з ПДВ за лютий 2018 року з цих підстав відсутні.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не дотримано порядку подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року, оскільки останнім порушено порядок її направлення, а саме: особисто у паперовій формі, замість електронної форми, що також є підставою для визнання її неприйнятою.

Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2019 у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, необґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №826/16323/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т. М. Шипуліна Л. І. Бившева В. В. Хохуляк