Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №826/10886/16
Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №826/10886/16

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

19 грудня 2019 року

м. Київ

справа №826/10886/16

провадження №К/9901/28673/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від
02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
13.06.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 в справі № 826/10886/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправними дій,

установив:

До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
12.09.2019, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 в справі № 826/10886/16.

Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано заявнику надати суду заяву про уточнення касаційної скарги стосовно оскарження судових рішень із зазначенням їхніх правильних найменувань (постанова, ухвала) та меж їхнього оскарження, а також платіжний документ про сплату судового збору в розмірі 8 251,60 грн.

На виконання вказаної ухвали до Касаційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення вимог касаційної скарги, а також клопотання про звільнення судового збору.

У заяві про уточнення вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що предметом касаційного оскарження у цій справі є:

1) ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 щодо повернення судового збору з огляду на зменшення позовних вимог;

2) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання неправомірними відмови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Савельєвої Анни Миколаївни виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2015 (справа № 826/10773/15), які (такі відмови) містяться у відповідях: вих. 467 від
10.03.2016 р., вих. № 1412 від 30.06.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" та вих. № 27-036-14285/16 від 14.03.2016, вих. № 02-036-17361/16 від 01.04.2016, вих. № 34-036-10923/17 від 25.05.2017 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заяви позивача щодо виконання рішення суду;

3) ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору зазначає, що скрутний майновий стан унеможливлює сплату ним судового збору за подання касаційної скарги. Зауважує, що має на утриманні восьмирічну дочку ОСОБА_2, щомісячно сплачує кредит, оформлений своєю дружиною ОСОБА_3 у АТ "Альфа-Банк" на загальну суму 13 900 грн.

На підтвердження свого скрутного майнового стану заявник надав довідку Державної фіскальної служби (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків) за I-IV квартали 2018 року, згідно з якою в 2018 календарному році ОСОБА_1 мав дохід на загальну суму 138 535,34 грн. У той же час заявник вказує, що сума судового збору, який належить йому сплатити, перевищує п'ять відсотків розміру його річного доходу (6 926,77 грн) за попередній календарний рік, що вважає достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Мета встановлення судового збору за подання касаційної скарги не зводиться до досягнення фінансової мети як-от наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Також законом визначено коло осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, зокрема такими як право на звільнення від його сплати.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача- фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Зважаючи на те, що розмір належного до сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 (6 926,77
грн), клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги потрібно задовольнити.

Верховний Суд бере до уваги, що предметом касаційного оскарження у цій справі є як судові рішення по суті спору, так і судові рішення з процесуальних питань, тому колегія суддів вважає за потрібне розглянути питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження за кожним з предметів касаційного оскарження окремо.

1. Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 стосовно наявності підстав для касаційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від
02.04.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від
13.06.2019 щодо повернення судового збору з огляду на зменшення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою на вказані судові рішення, належить відмовити з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тлумачення частини 2 статті 328 КАС України у логічному взаємозв'язку із частиною 1 статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо:

1) забезпечення позову,

2) заміни заходу забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

6) залишення позову (заяви) без розгляду;

7) закриття провадження у справі;

8) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

9) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Зазначений перелік є вичерпним та не може тлумачитися розширювально.

Отже, юридичні приписи частини 2 статті 328 КАС України не передбачають можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції (після її перегляду судом апеляційної інстанції), яка постановлена за результатами розгляду заяви про повернення судового збору з огляду на зменшення позовних вимог.

Також Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації заявнику було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване статтею 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями КАС України не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у цій справі треба відмовити.

2. Розв'язуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019, Верховний Суд зважає на такі обставини.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Отже, особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, у якій ухвалено оскаржені судові рішення, за своїми ознаками до тих справ, що можуть переглядатися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок розгляду, зокрема й щодо можливості їхнього касаційного перегляду.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині 6 статті 12 КАС України закріплено перелік справ, що їх для мети КАС треба розглядати як справи незначної складності, який, утім, не є вичерпним, оскільки зважаючи на положення пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей КАС України справами незначної складності є також й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з вимогами частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 вбачається, що предметом вимог по суті спору в цій справі є визнання неправомірними відмови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Савельєвої Анни Миколаївни виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2015 (справа № 826/10773/15), які (такі відмови) містяться у відповідях: вих. 467 від
10.03.2016 р., вих. № 1412 від 30.06.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" та вих. № 27-036-14285/16 від 14.03.2016, вих. № 02-036-17361/16 від 01.04.2016, вих. № 34-036-10923/17 від 25.05.2017 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заяви позивача щодо виконання рішення суду.

Зважаючи на те, що за предметом спору ця справа не належить до тих, які мають розглядатися винятково за правилами загального позовного провадження, тому з огляду на предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи колегія суддів вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тому касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" повинні були, на думку ОСОБА_1, вжити заходів для виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2015 (справа № 826/10773/15), а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.

Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.

Вказане дає підстави для висновку, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 також треба відмовити.

3. Перевіривши наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, Суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження на зазначене судове рішення належить відмовити з огляду на таке.

За правилами частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Суд наголошує, що частиною 3 статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019, не є судовим рішенням суду апеляційної інстанції, яке може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з частиною 3 статті 328 КАС України.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 також треба відмовити.

Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України,

ухвалив:

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від
02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
13.06.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 в справі № 826/10886/16.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 в справі № 826/10886/16.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб