Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.10.2018 року у справі №826/20393/16

УХВАЛА

20 серпня 2019 року

Київ

справа №826/20393/16

адміністративне провадження №К/9901/20641/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
02.08.2018 у справі №826/20393/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - ДФС) направлені до суду поштою 19.07.2019.

У касаційній скарзі ДФС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що відсутність коштів для сплати судового збору перешкоджала їм реалізувати свої завдання та виконувати обов'язки. При цьому, ці обставини є об'єктивними та не залежать від волі податкового органу, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його. Крім того, на думку заявника Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважної причини. Водночас, податковим органом було сплачено судовий збір, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2019 такі причини пропуску строку визнано неповажними та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження та уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень.

На виконання вимог цієї ухвали, від ДФС 08.08.2019 надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження, а також уточнення вимоги до суду касаційної інстанції, виходячи з його повноважень, встановлених статтею 349 КАС України. Клопотання обґрунтоване тим, що при підготовці касаційної скарги відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збір з огляду на високі ставки судового збору та у зв'язку зупиненням операцій з державними коштами. Натомість, відповідач робив усе можливе для того, щоб вийти зі свого скрутного матеріального стану, в минулому році постійно звертався до вищестоящого органу щодо недостатності фінансування для сплати судового збору.

Водночас, податковим органом було сплачено судовий збір, отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Крім того, на думку заявника Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважної причини. Просить суд врахувати, що ДФС подає цю скаргу для недопущення безпідставних втрат бюджету та збереження права на касаційне оскарження судового рішення, яке надане Конституцією України. При цьому, ці обставини є об'єктивними та не залежать від волі ДФС, а тому відповідач знову просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Отже, фактично, зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Суд повторно акцентує увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж. Поряд слід відзначити, що неможливість сплати судового збору не є перешкодою для подання до суду касаційної скарги в межах строку, встановленого статтею 329 КАС України, оскільки скаржник не позбавлений права подавати касаційну скаргу до суду без документу про сплату судового збору, заявляти клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Посилання ДФС на те, що скарга подана для недопущення безпідставних втрат бюджету, а також на збереження права на касаційне оскарження судового рішення, яке надане Конституцією України, не свідчить про наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати сторонам строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною 3 статті 3, пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені у ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №826/20393/16.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду