Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2021 року у справі №826/1287/16

УХВАЛА

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/1287/16

адміністративне провадження № К/9901/397/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2020 у справі №826/1287/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2014 № 0001951701.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 позовні вимоги задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2020, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
24.12.2019 у справі №826/1287/16.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 31.12.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб'єкта владних повноважень, тривалість проведення процедури зі сплати судового збору та карантинні обмеження є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На переконання скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано, що безпосереднє забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад адміністративного судочинства, який судом при постановленні рішення було проігноровано.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, Судом з'ясовано наступні обставини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням 24.12.2019 (прийнятим у порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 02.02.2014 №0001951701, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6).

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від
24.12.2019 у справі №826/1287/16, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від
31.01.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у м. Києві вдруге 31.08.2020, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №826/1287/16.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, протягом якого особа має право надати суду: 1) обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням у ній поважних причин пропуску такого строку, достатніх для його поновлення, з доказами на їх підтвердження; 2) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Зокрема, мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою після спливу визначеного статтею 295 КАС України 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2019, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не порушує, а також не вказує жодних обставин щодо неможливості звернення до суду зі скаргою своєчасно, в передбачений КАС України строк. Також суд зазначає, що звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, відповідачем не зазначено, що саме унеможливило подання апеляційної скарги в період з моменту як ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу було повернуто Головному управлінню ДПС у м.

Києві.

Згідно зворотного поштового повідомлення, яке повернулося на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, копію ухвали від 10.09.2020, отримано представником апелянта - 15.09.2020.

28.09.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві на адресу суду направлено та
30.09.2020 зареєстровано судом заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів (в частині сплати судового збору) та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019, в якій апелянт просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити вказаний строк, у зв'язку з тим, що останнім первинна апеляційна скарга була подана вчасно, та наголосив на тому, що він не може бути позбавлений доступу до правосуддя через відсутність належного фінансування. Також, відповідач зауважив про тривалість проведення процедури зі сплати судового збору, оскільки Головне управління ДПС України у м. Києві не є розпорядником коштів і для сплати судового збору зобов'язаний звертатися до Управління державної казначейської служби України.

Також апелянт посилався на п.3 Прикінцевих положень КАС України щодо перебігу строків під час карантину.

26.10.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві до Шостого апеляційного адміністративного суду також було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, додатком до якої є платіжне доручення №6187 від 21.10.2020 на суму 1565,60грн.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.09.2020 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що вищевказані посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, не можуть бути прийняті судом, оскільки вказані обставини не можна віднести до ряду поважних причин.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що дотримання апелянтом процесуальних строків визначених статтею 295 КАС України при первинному зверненні до суду з апеляційною скаргою не є підставою вважати пропуск строку поважним при її повторному поданні, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Також суд обґрунтовано наголосив на тому, що у зв'язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину.

Вподальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - ~law25~), який набрав чинності 17 липня 2020 року, було викладено п. 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених КАС України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.".

Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень ~law26~ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law27~. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ~law28~.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв'язку із запровадженням карантину строків 06.08.2020.

Таким чином, оскільки Головним управлінням ДПС у м. Києві не було надано суду доказів, які б доводили вчинення апелянтом дій, спрямованих на оплату судового збору та не зазначено обґрунтованих причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у даній справі є обґрунтованими, а висновок суду апеляційної інстанції щодо неповажності наведених апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі є правильним.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме незазначення обставин, які б свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, а також ненадання належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2019 у справі №826/1287/16.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
11.12.2020 у справі №826/1287/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова