Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2019 року у справі №140/129/19

УХВАЛА

17 травня 2019 року

Київ

справа № 140/129/19

провадження № К/9901/13717/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

встановив:

22 січня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовною заявою до 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України), у якій просив визнати протиправними та скасувати накази:

начальника Львівського прикордонного загону від 21 травня 2018 року № 132-к у частині оголошення йому дисциплінарного стягнення "сувора догана";

начальника Львівського прикордонного загону від 11 липня 2018 року № 188-к у частині оголошення йому дисциплінарного стягнення "догана";

тимчасово виконуючого обов'язки начальника Львівського прикордонного загону від 6 серпня 2018 року № 210-к у частині оголошення йому дисциплінарного стягнення "догана";

начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 28 серпня 2018 року № 221-ос у частині припинення контракту та звільнення його з військової служби у запас;

начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 6 вересня 2018 року № 232-ос у частині виключення позивача зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Також позивач просив поновити його на посаді інспектора прикордонної служби ІІ категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби "Амбуків" ІІІ категорії (тип Б) 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України, поновити його у списках особового складу та всіх видів забезпечення з 6 вересня 2018 року та стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 25 січня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд залишив без руху зазначену позовну заяву з підстав пропуску строку звернення до суду та надав позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання названої ухвали представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що в тексті скарги від 8 жовтня 2018 ороку про визнання незаконними наказів про звільнення від 28 серпня 2018 року № 221-ос, від 6 вересня 2018 №232-ос позивач зазначав про неправомірність наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 21 травня 2018 року № 132-к, від 11 листопада 2018 року № 188-к, від 6 серпня 2018 року № 210-к, а тому вважає, що таке формулювання і є оскарженням наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, які стали підставою для винесення наказів про звільнення. Крім того вказав, що при поданні скарги від 8 жовтня 2018 року позивачем реалізовано право на альтернативне досудове оскарження, скарга подана до вищого органу у встановлений строк, а позовна заява - у місячний строк з дня отримання відповіді на таку скаргу.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 лютого 2019 року, яку залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, повернув зазначену позовну заяву позивачеві.

Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а підстави, вказані ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними. При цьому, за висновком судів, оскарження спірних наказів в адміністративному порядку ніяким чином не перешкоджало позивачеві звернутися до суду в межах місячного строку, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України, із позовом про оскарження цих наказів.

Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, представник позивача подав касаційну скаргу.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Статтею 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи Статтею 122 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Крім того, відповідно до пункту 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Статут), військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої, другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також, пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 77 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини справи, а вчергове наведеним доводам автора касаційної скарги щодо застосування позивачем процедури досудового порядку вирішення спору суди надали належну правову оцінку. Зокрема, правильним є висновок судів про те, що норми пункту 88 Статуту дають військовослужбовцеві право особі на вибір порядку оскарження, проте не встановлюють пріоритетності способів оскарження та не пов'язують один із способів оскарження з іншим.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, повертаючи позовну заяву, вірно застосував положення частини 2 статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 140/129/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич