Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2021 року у справі №560/7260/20

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

16 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 560/7260/20

адміністративне провадження № К/9901/33488/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", Державного управління "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" про визнання відмови протиправною, дій протиправними, стягнення шкоди,

УСТАНОВИЛ:

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", Державного управління "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", в якому просив:

- визнати протиправною відмову Науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України м. Дніпра у встановленні групи інвалідності;

- визнати протиправною відмову Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи у встановленні групи інвалідності;

- визнати дії ДУ "Науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України м. Дніпра" протиправними та зобов'язати останню переглянути рішення про відмову позивачу у встановленні групи інвалідності;

- стягнути з ДУ "Науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України м. Дніпра" на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 206 400 грн;

- стягнути з Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2021 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 03 вересня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із відмовою відповідача встановити позивачу 2-гу групу інвалідності.

При вивченні медичних документів та результатів огляду комісія дійшла висновку, що виявлені функціональні порушення з боку ендокринної, нервової систем та опорно-рухового апарату обмежують життєдіяльність в нерізкому ступені і не дають підстав для встановлення групи інвалідності. Під час оглядів позивача було встановлено, що він не є інсулінозалежним, ускладнення цукрового діабету є мінімальними (гепатопатія без порушення основних функцій печінки, нефропатія без ниркової недостатності, ретинопатія без порушення зорових функцій, полінейропатія нижніх кінцівок з нерізкими сенсорними порушеннями), відтак ці порушення здоров'я не призводили до такого рівня обмеження життєдіяльності, які б відповідали підставам для встановлення 2-ї групи інвалідності.

Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судом ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", Державного управління "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" про визнання відмови протиправною, дій протиправними, стягнення шкоди, - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. В. Коваленко